06 листопада 2019 р.Справа № 440/785/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, м. Полтава, повний текст складено 04.07.19 року по справі № 440/785/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області , з урахуванням уточненої позовної заяви , про визнання протиправним та скасування припису №ПЛ3177/154/АВ/П від 24 січня 2019 року; визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15 лютого 2019 року в розмірі 250380 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2019р. адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15 лютого 2019 року. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Полтавській області про усунення виявлених порушень №ПЛ3177/154/АВ/П від 24 січня 2019 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2503 грн. 81 коп. (дві тисячі п'ятсот три гривні вісімдесят одна копійка).
Управління Держпраці у Полтавській області , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає , що судом взагалі не з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та зазначене рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує , що підставою для проведення інспекційного відвідування позивача, визначеною підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 295, є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування, а саме: наказ керівника "Про проведення заходів державного контролю" №2111 від 22.01.2019. Лист Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 18.01.2019р. за №>524/39/1 15/03-2019 є лише джерелом інформації, за результатом аналізу якої керівником органу контролю прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування. При цьому, норма підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 не встановлює вичерпного переліку джерел інформації, натомість, передбачає, що інформація може надходити і з інших джерел, тобто не зазначених у цьому підпункті. Норми цього підпункту не ставлять проведення інспекційного відвідування в залежність від наявності інформації про порушення роботодавцем законодавства про працю. В листі містилось прохання виділити співробітників Управління для проведення спільних превентивних заходів на території Полтавської області, націлених на викриття фактів роботи підприємств, різних форм власності, з найманими працівниками, які офіційно не перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, а саме ФОП ОСОБА_1 Тому за результатами інформації яка зазначена в даному листі та виходячи із повноважень покладених законодавством на Управління керівником прийнято рішення саме про проведення інспекційного відвідування. Судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до письмового пояснення ОСОБА_2 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 він перебуває з 21.01.2019р. різноробочим, а ОСОБА_3 в поясненні зазначила, що працює оператором інкубаційної станції з 18.01.2019р. Враховуючи викладене, зазначені вище працівники були допущені ФОН ОСОБА_1 до роботи без належного оформлення трудових відносин. Просіть суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 , ухвали нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу , вважає її необґрунтованою, вимоги викладені в ній, не відповідають чинному законодавству. Твердження відповідача, що судом не з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та зазначене рішення було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права не відповідають дійсності. Вважає, що суд дослідив усі обставини по справі та виніс справедливе та обґрунтоване рішення. Посилання відповідача на Лист від Департаменту економіки, як на підставу проведення перевірки, не відповідають чинному законодавству. Просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року без змін.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 18 січня 2019 року Управління економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки звернулося до відповідача із листом № 524/39/115/03-2019 , в якому просило 23.01.2019 виділити співробітників Управління Держпраці у Полтавській області для проведення спільних превентивних заходів на території Полтавської області, націлених на викриття фактів роботи підприємств, різних форм власності, з найманими працівниками, які офіційно не перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, а саме: птахоферми ФОП ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ), за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, с. Якимове , власником якої є ОСОБА_1 .
Наказом Управління Держпраці у Полтавській області від 22 січня 2019 року № 21П "Про проведення заходів державного контролю" на підставі Порядку здійснення державного контрою за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю, зокрема, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів С. Гармаш у діяльності ФОП ОСОБА_1 . Підстава: лист Управління економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки № 524/39/115/03-2019 від 18.01.2019.
На підставі вказаного наказу заступником начальника Управління Держпраці в Полтавській області Великою Н.М. видано головному державному інспектору Гармаш Світлані Миколаївні направлення від 22.01.2019 №144 на проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 (питання, що підлягають контролю: додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оплати праці, робочого часу та часу відпочинку) з 23.01.2019 по 24.01.2019 .
В період з 23.01.2019 по 24.01.2019 інспектором праці Управління Держпраці у Полтавській області Гармаш Світланою Миколаївною проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт № ПЛ3177/154/АВ від 24.01.2019 .
У розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" акту № ПЛ3177/154/АВ від 24.01.2019 зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України №413, а саме: на момент інспекційного відвідування, за місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 , в с. Якимове Великобагачанського району, знаходилися наступні працівники: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . В ході інспекційного відвідування надано повідомлення про прийняття працівника на роботу, сформоване у страхувальника 22.01.2019, згідно з яким працівники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 прийняті на роботу згідно з наказом № 1 від 22.01.2019, дата початку роботи, вказаних працівників - 22.01.2019. Проте, як свідчить письмове пояснення ОСОБА_2 , працівник перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 з 21.01.2019, що свідчить про факт допуску вказаного працівника до роботи без оформлення трудового договору. Одночасно, надано письмове пояснення працівника ОСОБА_3 , яка згідно її письмового пояснення, працює у ФОП ОСОБА_1 оператором інкубаційної станції з 18.01.2019, що свідчить про факт допуску вказаного працівника до роботи без оформлення трудового договору. Також зазначено, що як свідчить повідомлення про прийняття працівника на роботу, сформоване у страхувальника - 23.01.2019, працівник ОСОБА_5 прийнята на роботу 23.01.2019 згідно з наказом № 2 від 23.01.2019 та допущена до роботи 23.01.2019.
24.01.2019 інспектором праці Гармаш С.М. винесено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ3177/154/АВ/П, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені порушення у строк до 15.02.2019 , а саме забезпечити допуск працівників після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу.
24.01.2019 Управління Держпраці у Полтавській області вручено ФОП ОСОБА_1 лист №02-12/529, яким позивача запрошено на розгляд справи за порушення законодавства про працю відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП, яка відбудеться 04 лютого 2019 року об 14:30 за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 119 .
Позивачем подано до Управління Держпраці у Полтавській області зауваження до акту перевірки (вх. №1168/01-12 від 28.01.2019), у яких позивач просив скасувати акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ПЛ3177/154/АВ від 24 січня 2019 року, як такий що не відповідає вимогам чинного законодавства.
За результатами розгляду зауважень листом Управління Держпраці у Полтавській області від 31.01.2019 № 02-12/731 позивача повідомлено про відсутність законних підстав для скасування акта інспекційного відвідування від 24 січня 2019 року № ПЛ3177/154/АВ .
31.01.2019 позивачем подано до Управління Держпраці у Полтавській області заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату до розгляду скарги позивача .
Листом Управління Держпраці у Полтавській області від 05.02.2019 № 02-12/810 на скаргу щодо скасування припису від 24 січня 2019 року № ПЛ3177/154/АВ/П та протоколу про адміністративне правопорушення №ПЛ 3177/154/АВ/П/ПТ позивача повідомлено про відсутність підстав для скасування вказаних вище припису та протоколу .
05.02.2019 Управління Держпраці у Полтавській області направило ФОП ОСОБА_1 лист № 02-12/814, яким позивача повідомлено, що в зв'язку із надходженням заяви про перенесення дати розгляду справи та керуючись пунктом 5 Порядку здійснення державного контрою за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, позивача запрошено на розгляд справи за порушення законодавства про працю відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП, яка відбудеться об 11:00 15 лютого 2019 року, за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 119.
Лист Управління Держпраці у Полтавській області № 02-12/814 від 05.02.2019 отриманий позивачем 07.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи .
15.02.2019 першим заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області Масленко О.І. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 250380 грн. /а.с. 32/, а також листом Управління Держпраці у Полтавській області від 15.02.2019 № 10-12/1050 позивача повідомлено, що розгляд справи був призначений вперше на 04.02.2019 і за клопотанням позивача відкладений на 15.02.2018. Управління з урахуванням вимог Порядку здійснення державного контрою за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 не мало можливості відкласти його в черговий раз і справу розглянуто за відсутності позивача .
Позивач не погодився з приписом Управління Держпраці у Полтавській області припису №ПЛ3177/154/АВ/П від 24 січня 2019 року та постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15 лютого 2019 року, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що постанова Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15 лютого 2019 року, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 250380 грн. за допуск працівників до роботи без належного оформлення трудових відносин та припис Управління Держпраці у Полтавській області про усунення виявлених порушень №ПЛ3177/154/АВ/П від 24 січня 2019 року, - прийняті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову , виходячи з наступного.
Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України /надалі - КЗпП України/ державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
При цьому відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295).
Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Згідно з пунктом 4 Порядку №295 форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.
Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені в пункті 5 Порядку №295, відповідно до приписів якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Пунктами 19, 20, 21 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (надалі - Порядок № 509) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені на підставі:
- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади;
- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд /пункт 4 Порядку № 509/.
Положеннями пункту 5 Порядку № 509 визначено, що у разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
За змістом пункту 10 Порядку № 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до приписів частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно частини 1 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Частиною 1 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 КЗпП України).
Згідно матеріалів справи 18 січня 2019 року Управління економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки звернулося до відповідача із листом № 524/39/115/03-2019 /а.с. 105/, в якому просило 23.01.2019 виділити співробітників Управління Держпраці у Полтавській області для проведення спільних превентивних заходів на території Полтавської області, націлених на викриття фактів роботи підприємств, різних форм власності, з найманими працівниками, які офіційно не перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, а саме: птахоферми ФОП ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ), за адресою: Полтавська область, Великобагачанський район, с. Якимове , власником якої є ОСОБА_1 .
Таким чином, у листі Управління економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки № 524/39/115/03-2019 від 18.01.2019 не міститься інформація з питань виявлення неоформлених трудових відносин, натомість Управління економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки просило виділити співробітників Управління Держпраці у Полтавській області для проведення спільних превентивних (запобіжних) заходів на території Полтавської області.
Однак, на підставі листа Управління економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки № 524/39/115/03-2019 від 18.01.2019 у порушення приписів пункту 5 Порядку №295 за відсутності належних підстав для проведення інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Полтавській області видано наказ від 22 січня 2019 року № 21П "Про проведення заходів державного контролю" в частині проведення заходу державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів С. Гармаш у діяльності ФОП ОСОБА_1 та у строк з 23.01.2019 по 24.01.2019 інспектором праці Управління Держпраці у Полтавській області Гармаш Світланою Миколаївною проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт № ПЛ3177/154/АВ від 24.01.2019 .
У розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" акту інспекційного відвідування №ПЛ3177/154/АВ від 24.01.2019 зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України №413, а саме: на момент інспекційного відвідування, за місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 , в с. Якимове Великобагачанського району, знаходилися наступні працівники: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . У ході інспекційного відвідування надано повідомлення про прийняття працівника на роботу, сформоване у страхувальника 22.01.2019, згідно з яким працівники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 прийняті на роботу згідно з наказом № 1 від 22.01.2019, дата початку роботи, вказаних працівників - 22.01.2019. Проте, як свідчить письмове пояснення ОСОБА_2 , працівник перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 з 21.01.2019, що свідчить про факт допуску вказаного працівника до роботи без оформлення трудового договору. Одночасно, надано письмове пояснення працівника ОСОБА_3 , яка згідно її письмового пояснення, працює у ФОП ОСОБА_1 оператором інкубаційної станції з 18.01.2019, що свідчить про факт допуску вказаного працівника до роботи без оформлення трудового договору. Також зазначено, що як свідчить повідомлення про прийняття працівника на роботу, сформоване у страхувальника - 23.01.2019, працівник ОСОБА_5 прийнята на роботу 23.01.2019 згідно з наказом № 2 від 23.01.2019 та допущена до роботи 23.01.2019.
На підставі вказаного акту 15.02.2019 першим заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області Масленко О.І. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 250380 грн. за порушення частини 3 статті 24 КЗпП України, що полягає у допуску ФОП ОСОБА_1 до роботи без належного оформлення трудових відносин працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За твердженням Управління Держпраці у Полтавській області позивачем порушено вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України, оскільки під час інспекційного відвідування, з письмового пояснення ОСОБА_2 встановлено, що працівник перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 з 21.01.2019, а з письмового пояснення працівника ОСОБА_3 встановлено, що остання працює у ФОП ОСОБА_1 оператором інкубаційної станції з 18.01.2019, що свідчить про факт допуску вказаного працівника до роботи без оформлення трудового договору.
Матеріали справи містять копії пояснень ОСОБА_2 від 23.01.2019 та ОСОБА_3 від 23.01.2019 , на які посилається відповідач.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що Великобагачанською районною філією Полтавського обласного центру зайнятості видано:
- ОСОБА_2 направлення на працевлаштування №16011901220004001 від 22.01.2019 на вільне робоче місце водія автотранспортних засобів у ОСОБА_1 /а.с. 136/;
- ОСОБА_3 направлення на працевлаштування №16011901220001001 від 22.01.2019 на вільне робоче місце птахівник у ОСОБА_1 /а.с. 137/.
22.01.2019 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено трудовий договір, за умовами якого останній зобов'язаний виконувати обов'язки водія автотранспортних засобів у ФОП ОСОБА_1
22.01.2019 між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено трудовий договір, за умовами якого працівник зобов'язаний виконувати обов'язки птахівника у ФОП ОСОБА_1
22.01.2019 ФОП ОСОБА_1 подано до Великобагачанської ДПІ Миргородського управління Головного управління ДФС у Полтавській області повідомлення про прийняття працівника на роботу щодо таких працівників, зокрема, щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вх. №9004086947 та у повідомленні зазначено, зокрема, дату початку роботи - 22.01.2019 .
Матеріали справи містять пояснення бухгалтера ОСОБА_6 від 23.01.2019, за змістом яких згідно наказів від 22.01.2019 прийнято на роботу до ФОП ОСОБА_1 , зокрема, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з 22.01.2019.
Допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_2 підтвердив, що почав працювати у ФОП ОСОБА_1 з 22.01.2019. За змістом показань свідка ОСОБА_2 останній при зазначенні у поясненнях від 23.01.2019 дати початку роботи помилився. Також свідок ОСОБА_2 повідомив суду, що 21.01.2019 він був у лікарні.
Свідок ОСОБА_3 підтвердила, що почала працювати у ФОП ОСОБА_1 з 22.01.2019. За змістом показань свідка ОСОБА_3 пояснення від 23.01.2019 були написані нею під диктовку перевіряючого.
Листом лікувальної установи від 06.02.2019 №145 повідомлено, що 18.01.2019 та 25.01.2019 ОСОБА_3 зверталася за медичною допомогою до лікаря, а також повідомлено, що 21.01.2019 ОСОБА_2 звертався за медичною допомогою до вказаної установи .
Згідно копії довідок медичної установи № 132 від 04.02.2019 та № 131 від 04.02.2019 підтверджується факт звернення до лікувальної установи за медичною допомогою ОСОБА_3 18.01.2019 та ОСОБА_2 21.01.2019.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05.06.2019 у справі №525/249/19, яка набрала законної сили 18.06.2019, провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 41 КУпАП - закрито на підставі п. 1 статті 247 КУпАП /а.с. 180-182/.
Частиною 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Постанова Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05.06.2019 у справі №525/249/19, яка набрала законної сили 18.06.2019, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Так, судом при вирішенні справи №525/249/19 встановлено, що за сукупності вищевикладених та встановлених обставин у їх взаємозв'язку, розпочате адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.41 КУпАП належить закрити в зв'язку з відсутністю складу вищевказаного адміністративного правопорушення.
Відповідачем не надано до суду належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження допуску працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудових договорів.
Також, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" (надалі - Постанова № 413) визначено, що відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України Кабінет Міністрів України постановляє: установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Нормами КЗпП України та Постановою № 413 не визначено, що роботодавець має надсилати повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів ДФС за день до допуску працівника до роботи.
Крім того, законодавством не визначено, що дата наказу про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника повинні різнитися.
Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Отже, чинне законодавство не передбачає застосування штрафної санкції до роботодавця за допущення працівника до роботи з одночасним (а не попереднім) повідомленням про це фіскального органу. Разом з тим, подання такого повідомлення органу ДФС у день фактичного допущення працівника до роботи не спростовує факту здійснення відповідного повідомлення до початку виконання працівником роботи та/або трудових обов'язків.
Враховуючи наведене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач дотримався вимог законодавства про працю та повідомив територіальні органи ДФС про допуск до роботи вище вказаних працівників.
Управлінням Держпраці у Полтавській області не надано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.
Таким чином вищезазначене свідчить про неправомірність постанови суб'єкта владних повноважень про накладення штрафу №ПЛ3177/154/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15 лютого 2019 року та припису №ПЛ3177/154/АВ/П від 24 січня 2019 року.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення суб'єкта владних повноважень прийняті без дотримання вищезазначених вимог.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даній справі суб'єкт владних повноважень (відповідач) не довів правомірності своїх дій та рішень.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року по справі № 440/785/19 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 08.11.2019 року