08 листопада 2019 р. Справа № 545/1747/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 29.08.2019 року (суддя Гальченко О.О.; м. Полтава) по справі № 545/1747/19
за позовом ОСОБА_1
до інспектора 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції - Молодцова Антона Олександровича, третя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до інспектора 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції - Молодцова Антона Олександровича (надалі також - відповідач, інспектор УПП), в якому просить суд:
- скасувати постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 128720 від 05.07.2019 року;
- справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закрити.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 19 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалою Полтавського районного суду полтавської області від 29 серпня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 - визнано неподаним та повернуто позивачу.
Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 19 липня 2019 року.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 29.08.2019 по справі № 545/1747/19 скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ним було виконано належним чином та у повному обсязі. Вказує, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 160 КАС України, в ухвалі про залишення позову без руху чітко не зазначено спосіб усунення виявлених недоліків, вказана ухвала не містила вимоги про необхідність усунення недоліків шляхом надання екземплярів адміністративного позову з уточненими вимогами, таких вимог не містить й КАС України. Тому, позивачем було подано в межах строку встановленого судом заяву на усунення недоліків, а також її копії відповідно до кількості учасників справи.
На підставі положень ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Положеннями статей 160 та 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються.
Так, відповідно до ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Як зазначено в ухвалі Полтавського районного суду Полтавської області від 19 липня 2019 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме:
- необхідно уточнити адресу реєстрації та проживання позивача, оскільки в матеріалах справи маються суперечливі дані щодо його реєстрації станом на день звернення до суду;
- необхідно уточнити п.2 позовних вимог щодо визначених законом підстав закриття провадження у справі.
Позивачу надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання копії ухвали.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 19.07.2019 отримано ОСОБА_1 19.08.2019 (а.с. 21).
27.08.2019 позивачем було подано до суду заяву на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в якій ОСОБА_1 зазначив адресу його реєстрації та адресу фактичного місця проживання, а також уточнив п. 2 позовних вимог щодо визначених законом підстав для закриття провадження у справі, зазначивши, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю правопорушення та події. (а.с. 22-23)
Дослідивши зміст ухвали суду від 19.07.2019 про залишення позовної заяви без руху та наданої позивачем на її виконання заяви, колегія суддів вважає, що вимоги ухвали суду ОСОБА_1 було виконано у повному обсязі та у спосіб, визначений судом, а саме: позивач уточнив адресу його реєстрації та проживання, а також уточнив п. 2 позовних вимог щодо визначених законом підстав для закриття провадження у справі.
За таких обставин, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для повернення ОСОБА_1 позовної заяви згідно із п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України через те, що позивачем не було надано відповідної кількості екземплярів адміністративного позову з уточненими вимогами, який би відповідав вимогам ст.160, 161 КАС України (для суду та вручення (направлення відповідачу та третій особі)), оскільки в ухвалі Полтавського районного суду Полтавської області від 19 липня 2019 року не зазначено про необхідність усунення недоліків позовної заяви у такий спосіб.
Разом з цим колегія суддів зауважує, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом першої інстанції взагалі не зазначено про недоліки позовної заяви ОСОБА_1 , а лише зроблено загальний висновок про її невідповідність вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України та зазначено про необхідність уточнити вищезазначену інформацію, що і було зроблено позивачем.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Положеннями ч.5 ст.5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Практика Європейського суду з прав людини, врахування якої при застосуванні принципу верховенства права є обов'язковою, згідно вимог ч. 2 ст. 6 КАС України, є сталою на захист права на справедливий судовий розгляд, який не може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Разом із тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що визнано порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
У відповідно до п. 2 частини першої ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами. Суд першої інстанції ухвалив судове рішення із порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала Полтавського районного суду Полтавської області від 29.08.2019 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 312, 320 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 29.08.2019 по справі № 545/1747/19 - скасувати.
Справу № 545/1747/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області сержанта поліції - Молодцова Антона Олександровича, третя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення направити до Полтавського районного суду Полтавської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова І.С. Чалий