08 листопада 2019 р. № 400/2515/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДКОМ ІНВЕСТ" до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішеннь від 05.07.19 р. № 1213040/42886637, від 08.07.19 р. № 1214555/42886637, від 10.07.19 р. № 1217690/42886637, № 1217691/42886637; зобов'язання вчинити певні дії,-
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДКОМ ІНВЕСТ" (надалі - позивач) до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач 1, ДФС України) та Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач 2, ГУ ДФС в Миколаївській області) про визнання протиправними та скасування рішеннь Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.07.19 р. № 1213040/42886637, від 08.07.19 р. № 1214555/42886637, від 10.07.19 р. № 1217690/42886637, від 10.07.2019р. № 1217691/42886637; зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 4 від 19.06.2019 року, № 5 від 25.06.2019 року, №3 від 10.06.2019 року, № 6 від 27.06.2019 року.
Ухвалою суду від 16.08.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДКОМ ІНВЕСТ" залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
21.08.2019 року на виконаня ухвали суду від 16.08.2019 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано докази доплати судового збору в сумі 5763, 00 грн.
Ухвалою від 09.09.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/2515/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не вказано конкретного виду критерію оцінки ступеню ризику та переліку документів для підтвердження відображених у податкових накладних показників. Позивач надав пояснення та копії документів по податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, однак відповідач без обґрунтування підстав відмовив у реєстрації вказаних накладних. У позовній заяві позивач стверджує, що ним у відповідності до п.п.201.16.1, 201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №567 від 13.06.2017 року, були подані всі документи, які підтверджують факт реальності операцій між ТОВ "БУДКОМ ІНВЕСТ" та ТОВ "ПАРАДІЗ-ІНВЕСТ" та ТОВ "ПАРАДІЗ-ПЛЮС", надано всі необхідні документи, які підтверджують факт отримання ТОВ "БУДКОМ ІНВЕСТ", виконаних робіт. Однак, в оскаржуваних рішеннях, як вказує позивач, зазначено про відмову у реєстрації податкової накладної у зв'язку із ненаданням платником копій документів, а саме документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку для здійснення операцій та документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування. Натомість це не відповідає дійсності, оскільки після зупинення реєстрації податкових накладних, ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» надало на адресу Головного управління ДФС у Миколаївській області всі первинні документи. Таким чином, на думку позивача, оскаржувані рішення є незаконними, а податкові накладні № 4 від 19.06.2019 року, № 5 від 25.06.2019 року, №3 від 10.06.2019 року, № 6 від 27.06.2019 року повинні бути зареєстровані відповідно до п.п. 201.16.1 ст.201 Податкового кодексу України.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 25.09.2019 року не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Представники відповідачів в судове засідання, призначене на 25.09.2019 року не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідачі відзив на позовну заяву не надали.
Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» зареєстроване в якості юридичної особи 14.03.2019 року. Основним видом діяльності товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель.
03 травня 2019 року ТОВ «ПАРАДІЗ- ІНВЕСТ» (замовник) уклало договір № 04/19 на виконання робіт з ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» (підрядник), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язки по виконанню будівельно-монтажних робіт на об'єкті «Багатоквартирний житловий будинок по вул. Леваневців, 30/3 в м. Миколаєві (II черга)».
Згідно з довідкою (ф. КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2019 року всього вартість будівельних робіт підрядника по об'єкту будівництва складає 872 961, 22 грн., в т.ч. ПДВ 145 493, 54 грн.
19 червня 2019 року замовником було сплачено на адресу підрядника 500 000 грн., в т.ч. ПДВ - 83 333, 33 грн.
ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» в рамках здійснення власної господарської діяльності складено податкову накладну №4 від 19.06.2019 року в сумі 50000,00 грн в т.ч. ПДВ 83 333, 33 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ПАРАДІЗ- ІНВЕСТ» та здійснені дії щодо реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначеної податкової накладної.
Відповідно до отриманих квитанцій №1 від 02.07.2019 року вказана податкова накладна прийнята, aлe її реєстрацію зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена по причині того, що податкові накладні відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
02.07.2019 ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» засобами електронного зв'язку на адресу відповідача було направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень зі сканкопіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна №4 від 19.06.2019 року.
10.07.2019 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №1217690/42886637 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 19.06.2019 року.
Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податків копій документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Також, на виконання договору № 04/19 про виконання робіт, 25 червня 2019 року ТОВ «ПАРАДІЗ- ІНВЕСТ» - замовником було сплачено на адресу підрядника 372 961, 22 грн., в т.ч. ПДВ - 62 160, 20 грн.
ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» в рамках здійснення власної господарської діяльності складено податкову накладну №5 від 25.06.2019 року в сумі372 961, 22 грн., в т.ч. ПДВ - 62 160, 20 по взаємовідносинам з ТОВ «ПАРАДІЗ- ІНВЕСТ» та здійснені дії щодо реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначеної податкової накладної.
Відповідно до отриманих квитанцій №1 від 02.07.2019 року вказана податкова накладна прийнята, aлe її реєстрацію зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена по причині того, що податкові накладні відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
02.07.2019 ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» засобами електронного зв'язку на адресу відповідача було направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень зі сканкопіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна №5 від 25.06.2019 року.
10.07.2019 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №1217691/42886637 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 25.06.2019 року.
Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податків копій документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
02 травня 2019 року ТОВ «ПАРАДІЗ- ПЛЮС» (замовник) уклало договір № 03/19 на виконання робіт з ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» (підрядник), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язки по виконанню будівельно-монтажних робіт на об'єкті «Нове будівництво двох багатоповерхових житлових будинків по вул. Архітектора Старова, 2-д в м. Миколаєві. Багатоповерховий житловий будинок № 1 (I черга) ІІ пусковий комплекс».
Згідно з довідкою (ф. КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2019 року всього вартість будівельних робіт підрядника по об'єкту будівництва складає 739 817, 22 грн., в т.ч. ПДВ 123 302, 87 грн.
10 червня 2019 року замовником було сплачено на адресу підрядника 500 000 грн., в т.ч. ПДВ - 83 333, 33 грн.
ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» в рамках здійснення власної господарської діяльності складено податкову накладну №3 від 10.06.2019 року в сумі 50000,00 грн в т.ч. ПДВ 83 333, 33 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ПАРАДІЗ- ПЛЮС» та здійснені дії щодо реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначеної податкової накладної.
Відповідно до отриманих квитанцій №1 від 24.06.2019 року вказана податкова накладна прийнята, aлe її реєстрацію зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена по причині того, що податкові накладні відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
26.06.2019 ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» засобами електронного зв'язку на адресу відповідача було направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень зі сканкопіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна №3 від 10.06.2019 року.
05.07.2019 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №1213040/42886637 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 10.06.2019 року.
Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податків копій документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством та договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку для здійснення операцій.
Також, на виконання договору № 03/19 про виконання робіт, 26 червня 2019 року ТОВ «ПАРАДІЗ- ПЛЮС» - замовником було сплачено на адресу підрядника 239 817, 22 грн., в т.ч. ПДВ - 39 969, 54 грн.
ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» в рамках здійснення власної господарської діяльності складено податкову накладну №6 від 27.06.2019 року в сумі 239 817, 22 грн., в т.ч. ПДВ - 39 969, 54 по взаємовідносинам з ТОВ «ПАРАДІЗ-ПЛЮС» та здійснені дії щодо реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначеної податкової накладної.
Відповідно до отриманих квитанцій №1 від 03.07.2019 року вказана податкова накладна прийнята, aлe її реєстрацію зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена по причині того, що податкові накладні відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
04.07.2019 ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» засобами електронного зв'язку на адресу відповідача було направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень зі сканкопіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна №56 від 27.06.2019 року.
08.07.2019 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №12145551/42886637 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 27.06.2019 року.
Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.
Не погоджуючись з відмовами ДФС України у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
За правилами п.185.1ст.185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому, згідно з п.201.1ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, саме на дату виникнення податкових зобов'язань та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За правилами п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції Закону №2245-VIII від 07.12.2017), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
За правилами пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, Р<РмЧ~1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
Правилами пунктів 5, 10 вищеназваного Порядку, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Без дотримання погоджувальних і регуляторних процедур, Державна фіскальна служба України листом № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом № 960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку.
Пунктом 1 листа №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:
1.1.платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.2.платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.3.платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;
1.4.платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;
1.5.наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.6.комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
При цьому, Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
За правилами пунктів 12, 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пунктів 18-20 цього Порядку, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
В силу вимог пункту 21 цього Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Зі змісту квитанцій від 24.06.2019 року, від 02.07.2019 року та від 03.07.2019 року встановлено, що реєстрація податкових накладних позивача № 3, № 4, № 5 та № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена з посиланням на те, що податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".
Окрім того, Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, не погоджені і не затверджені у встановленому законодавством порядку, слід зауважити, що підпункт 1.6. пункту 1 не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Більше того, підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв містить сім різних ознак ризиковості, а зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної неможливо встановити, під яку(і) саме ознаку(и) ризикованості підпадав позивач.
Окремо слід наголосити на тому, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов'язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних № 3 від 10.06.2019 року, № 4 від 19.06.2019 року, № 5 від 25.06.2019 року та № 6 від 27.06.2019 року дані про розрахунковий показник критерія (їв) ризиковості платника податку відсутні.
Також у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних № 3, № 4, № 5 та № 6 не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.
Слід зазначити, що у пункті 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 зазначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
ОСОБА_1 з тим перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен дифенціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобовязань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
Пунктами 18-21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року №117, передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Як встановлено судом, позивачем разом з поясненнями надіслано до контролюючого органу письмові пояснення із відповідним документальним підтвердженням, а саме: договір № 04/19 від 03.05.2019 року, додаток № 1 до договору № 04/19 від 03.05.2019 року, довідка ф.КБ-3 про вартість виконаних робіт та витрат за червень 2019 року, виписка по рахунку № НОМЕР_1 , накладна № 4 від 19.06.2019 року, виписка по рахунку № UA463510050000026002878940720, накладна № 5 від 25.06.2019 року, договір № 03/19 від 02.05.2019 року, додаток № 1 до договору № 03/19 від 02.05.2019 року, довідка ф.КБ-3 про вартість виконаних робіт та витрат за червень 2019 року, виписка по рахунку № НОМЕР_1 , накладна № 3 від 10.06.2019 року, виписка по рахунку № UA463510050000026002878940720, накладна № 6 від 27.06.2019 року, копії вищевказаних документів також надано до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до контролюючого органу надіслано договір № 04/19 на виконання робіт від 03 травня 2019 року, укладений між ТОВ «ПАРАДІЗ- ІНВЕСТ» (замовник) та ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» (підрядник), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язки по виконанню будівельно-монтажних робіт на об'єкті «Багатоквартирний житловий будинок по вул. Леваневців, 30/3 в м. Миколаєві (II черга)».
Згідно умов п.2.3. Договору №04/19 від 03.05.2019 року оплата за цим договором здійснюється в національній валюті шляхом перерахування у безгоівковій формі грошових коштів замовником на поточний рахунок підрядника.
Замовник перераховує підряднику авансовий платіж протягом 10-ти робочих днів з дня підписання Договору на підставі встановленого підрядником рахунку або оплачує матеріали по рахунках, наданих підрядником (п.2.3 Договору).
Відповідно до п.2.6 Договору №04/19 від 03.05.2019 року остаточний розрахунок за виконанні роботи здійснюється у термін не пізніше п'яти банківських днів від дня підписання замовником акту приймання - передачі виконаних робіт.
Судом встановлено, що позивачем було надано до контролюючого органу та до суду платіжні документи, на підтвердження оплати замовником підряднику за виконані БМР згідно Договору №04/19 від 03.05.2019 року (виписка по рахунку № НОМЕР_1 з 19.06.2019 року по 19.06.2019 року, виписка по рахунку № НОМЕР_2 з 25.06.2019 року по 25.06.2019 року).
Також, позивачем до контролюючого органу надіслано договір № 03/19 на виконання робіт від 02 травня 2019 року, укладений між ТОВ «ПАРАДІЗ- ПЛЮС» (замовник) та ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» (підрядник), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язки по виконанню будівельно-монтажних робіт на об'єкті «Нове будівництво двох багатоповерхових житлових будинків по вул. Архітектора Старова, 2-д в м. Миколаєві. Багатоповерховий житловий будинок № 1 (I черга) ІІ пусковий комплекс».
Згідно умов п.2.3. Договору №03/19 від 02.05.2019 року оплата за цим договором здійснюється в національній валюті шляхом перерахування у безгоівковій формі грошових коштів замовником на поточний рахунок підрядника.
Замовник перераховує підряднику авансовий платіж протягом 10-ти робочих днів з дня підписання Договору на підставі встановленого підрядником рахунку або оплачує матеріали по рахунках, наданих підрядником (п.2.4 Договору).
Відповідно до п.2.6 Договору №03/19 від 02.05.2019 року остаточний розрахунок за виконанні роботи здійснюється у термін не пізніше десяти банківських днів від дня підписання замовником акту приймання - передачі виконаних робіт.
Судом встановлено, що позивачем було надано до контролюючого органу та до суду платіжні документи, на підтвердження оплати замовником підряднику за виконані БМР згідно Договору №03/19 від 02.05.2019 року (виписка по рахунку № НОМЕР_1 з 10.06.2019 року по 10.06.2019 року, виписка по рахунку № НОМЕР_2 з 27.06.2019 року по 27.06.2019 року).
Подані документи свідчать про реальність здійснення господарської операції з надання робіт/послуг і були цілком достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних № 3 від 10.06.2019 року, № 4 від 19.06.2019 року, № 5 від 25.06.2019 року та № 6 від 27.06.2019 року.
Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарських операції, в рамках яких виписано податкові накладні № 3 від 10.06.2019 року, № 4 від 19.06.2019 року, № 5 від 25.06.2019 року та № 6 від 27.06.2019 року.
При цьому відповідачем, незважаючи на вищевказані письмові пояснення позивача і додані до них документи, що підтверджують факти, викладені у таких поясненнях, прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Підставою для відмови у реєстрації у рішеннях зазначено: "Ненадання платником копій документів, а саме документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; договорів, довіреностей, акти керівного органу платника податку для здійснення операцій; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.".
Оскільки для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов'язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На вимогу відповідача, позивачем надані пояснення та документи що на переконання суду доводять реальність та товарність його господарських операцій з ТОВ «ПАРАДІЗ ІНВЕСТ» та ТОВ "ПАРАДІЗ- ПЛЮС".
Надані ТОВ «БУДКОМ ІНВЕСТ» документи на адресу відповідача, цілком відповідають вимогами п.14 Порядку необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
З самих Рішеннь № 1213040/42886637, № 1214555/42886637, № 1217690/42886637, № 1217691/42886637, вбачається що вони прийняті з підстав того, що не надання платником податку копій документів, а саме: документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; договорів, довіреностей, акти керівного органу платника податку для здійснення операцій; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.
Але, суд звертає увагу, що зазначена підстава є лише цитатою з п.21 Порядку, та є досі абстрактною та формальною.
У самих Рішеннях відсутня будь-яка конкретизація, яких документів не вистачило для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних № 3 від 10.06.2019 року, № 4 від 19.06.2019 року, № 5 від 25.06.2019 року та № 6 від 27.06.2019 року.
Крім того, всі претензії відповідачів, як під час зупинення реєстрації, так і під час відмови в реєстрації податкових накладних стосувалися надання документів на придбання товарів/послуг.
В оскаржуваних Рішеннях від 05.07.2019 року, від 08.07.2019 року та від 10.07.2019 року, відповідачем зазначена лише юридична оцінка (кваліфікація), але не викладено жодної фактичної обставини, стосовно якої така оцінка (кваліфікація) надана.
Посилання на те, що формою Рішення, постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» не передбачено більш детального визначення підстав відмови у реєстрації, судом не приймається, як належне та таке, що суперечить принципу належного урядування.
В Рекомендації Ради Європи, зокрема Резолюцію 77 (31) про захист особи від актів адміністративних органів, зазначено, що обов'язок органу інформувати про мотиви свого рішення, віднесений до одного з п'ять основних складових (принципів) адміністративної процедури.
Фактичні, а не формальні підстави відмови у реєстрації податкових накладних, відповідачі не змогли навести і у судовому засіданні, обмежившись посиланням, на наявність у відповідача такого повноваження на зупинення реєстрації та відмову у реєстрації.
Так, законодавством дійсно надано право ДФС України на відмову у реєстрації податкових накладних, з підстав того, що надання платником податку копій документів, але це не є безумовним повноваженням яке не потребує доказування або будь-якої аргументації.
Крім того, в ході судового розгляду позивачем надано суду фінансово - господарську документацію, що підтверджує реальність здійснених позивачем господарських операцій.
Правомірно декларуючи податкові зобов'язання, позивач мав законні сподівання на реєстрацію податкових накладних.
Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність проведення позивачем господарських операцій, суд вважає, що уповноважений контролюючий орган не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних № 3 від 10.06.2019 року, № 4 від 19.06.2019 року, № 5 від 25.06.2019 року та № 6 від 27.06.2019 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1213040/42886637, № 1214555/42886637, № 1217690/42886637, № 1217691/42886637 є протиправними та підлягають скасуванню.
Підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010р. №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України, ст. 6 КАС України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо “принципу правової визначеності” (наприклад, справа “Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства”), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДФС України по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення Комісією як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачі проти позову не заперечили.
Таким чином, оскільки відповідачі не довели правомірність оскаржуваних рішень, а встановлені обставини справи свідчать про їх протиправність, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "БУДКОМ ІНВЕСТ", а тому даний адміністративний позов необхідно задовольнити.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 9605,00 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДКОМ ІНВЕСТ" (площа Заводська, 13, м. Миколаїв, 54050, ідентифікаційний код 42886637) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) та Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) про визнання протиправними та скасування рішеннь від 05.07.19 р. № 1213040/42886637, від 08.07.19 р. № 1214555/42886637, від 10.07.19 р. № 1217690/42886637, № 1217691/42886637; зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.07.19 року № 1213040/42886637, від 08.07.19 року № 1214555/42886637, від 10.07.19 року № 1217690/42886637, від 10.07.2019 року № 1217691/42886637.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 4 від 19.06.2019 року, № 5 від 25.06.2019 року, №3 від 10.06.2019 року, № 6 від 27.06.2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДКОМ ІНВЕСТ" (площа Заводська, 13, м. Миколаїв, 54050, ідентифікаційний код 42886637) судові витрати в розмірі 4802, 50 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДКОМ ІНВЕСТ" (площа Заводська, 13, м. Миколаїв, 54050, ідентифікаційний код 42886637) судові витрати в розмірі 4802, 50 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 08.11.2019 року.
Суддя Г.В. Лебедєва