ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"08" листопада 2019 р. справа № 300/2171/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 206020/2019/00819 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA 206020/2019/000770/2 від 24.07.2019.
Приписами пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановленому Законом розмірі.
Так, згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить визнати протиправними і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 206020/2019/00819 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA 206020/2019/000770/2, в якому позивачу скориговано митну вартість товару із 3900 EUR до 9600 EUR.
Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine) від 14.10.2010). За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Тобто, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Таким чином, оскільки прийняття контролюючим органом рішення про коригування митної вартості безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості є вимогою майнового характеру.
Так, розмір майнових вимог становить різницю між розміром митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, та розміром митних платежів, обчислення згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом: за рішенням від 24.07.2019 №UA 206020/2019/000770/2 сума коригування 9600 EUR - 3900 EUR (розрахована декларантом митна вартість товару) = 5700 EUR х 28,75875 (курс валюти згідно рішення про коригування) = 163924,87 грн.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного суду, які викладені у в ухвалах від 22.03.2018 у справі №826/13892/16 (провадження №К9901/36086/18), від 02.04.2018 у справі №826/1497/16 (провадження №К/9901/45245/18) та від 25.01.2019 у справі №804/5037/17 (провадження №К/9901/2199/19), а також в постановах від 28.03.2018 у справі №804/155/16 (провадження №К/9901/30860/18), від 20.04.2018 у справі №820/11160/15 (провадження №К/9901/14623/18) та від 26.03.2019 у справі №820/3356/16 (провадження №К/9901/18391/18).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, позивачем заявлено дві позовні вимоги, одна з яких є немайнового характеру, інша - майнового.
За положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", який вступив в дію з 01.01.2019, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року складає 1921,00 грн.
Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленими позовними вимогами немайнового та, одночасно майнового характеру складає 2407,65 грн. (768,40 грн. + 1639,25 грн.).
Проте, позивачем в порушення вимог Закону України "Про судовий збір" судовий збір в цьому розмірі не сплачено. Позивачем до позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1536,80 грн., що свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 870,85 грн.
Зважаючи на вказане, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів - залишити без руху.
Надати позивачу з дня вручення (отримання) цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання суду документа про доплату судового збору у розмірі 870,85 грн.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Біньковська Н.В.