КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
04 листопада 2019 року № 320/2395/19
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання Спасібко Ю.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Шейко О.О.,
представника відповідача - Лащів О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Київській області №620 від 2 квітня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Київській області №176 о/с від 12 квітня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію";
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору превенції Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції.
- стягнути з Головного управління Національної поліції України в Київській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Обгрунтовуючи такі вимоги, позивач зазначив, що наказ відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби та наказ про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 є такими, що порушують його право на працю, винесені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 відкрито загальне позовне провадження у даній справі.
Заперечуючи проти позову в письмовому відзиві, відповідач просив суд відмовити в його задоволенні та зазначив, що у ході проведення службового розслідування було дотримано норми діючого законодавства. У відповідності до Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховувалися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи до вчинення нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У зв'язку з цим Головне управління Національної поліції України в Київській області вважає, що під час проведення службового розслідування та прийнятті спірних рішень діяло виключно на підставі, в межа повноважень та у спосіб передбачені законодавством України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
До Головного управління 20.03.2019 з Управління превентивної діяльності ГУНП в Київській області надійшла інформація про те, працівниками ГУ СБУ у м. Києві та Київській області спільно з працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві та працівник прокуратури Київської області у рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР 28.02.2019 за №62019100000000223, за ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України затримано тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу превентивної комунікації УПД ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 .
За результатами розгляду цієї інформації, відповідно до ст.ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-УІІІ, Положення про дисциплін комісії в Національній поліції України та Порядку проведення службового розслідувань у Національній поліції України, затверджених наказом № МВС України від 07.11.2018 № 893, наказом ГУНП в Київській області 26.03.2019№ 579 було призначено службове розслідування за фа можливих порушень службової дисципліни окремими працівник Головного управління, що привели до затримання тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу превентивної комунікації УПД ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 .
Під час проведення службового розслідування встановлено, що працівниками територіального управління ДБР 28.02.2019 внесено відомості до ЄРДР за №62019100000000223, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом пропозиції ОСОБА_1 щодо надання йому неправомірної грошової вигоди громадянином «Р» у розмірі 3000 доларів США, за повернення вантажного автомобіля та причепу, який був вилучений у рамках кримінального провадження, внесеного 25.01.2019 до ЄРДР за № 12019110070000030, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.
Зокрема, з матеріалів кримінального провадження випливає, що 19.03.2019, близько 19.30 у м. Бориспіль, під час отримання грошових коштів у розмірі 3000 доларів США, в еквіваленті національної валюти України від громадянина «Р», працівниками ГУ СБУ у м. Києві та Київській області спільно з працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві та працівниками прокуратури Київської області ОСОБА_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.
У зв'язку з обставинами, встановленими у ході досудового розслідування, 20.03.2019 діяння, вчинене ОСОБА_1 та попередньо кваліфіковане за ч. 3 ст. 368 КК України було перекваліфіковане на ч. 3 ст. 369-2 КК України. Того ж дня позивачу було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Надалі, 21.03.2019 ухвалою Печерського районного суду м. Києва № 757/14466/19-к ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 86445 грн. Разом з тим, ухвалою того ж суду № 757/14476/19-к позивача відсторонено від посади тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу превентивної комунікації УПД ГУНП в Київській області до 20.05.2019 включно.
Наразі досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 62019100000000223, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за фактом отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди триває.
Опитаний в рамках проведення службового розслідування ОСОБА_1 на підставі ст. 63 Конституції України від надання будь-яких пояснень відмовився.
Матеріали службового розслідування дали можливість зробити висновок, що інформація щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Головного управління, що привели до затримання тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу превентивної комунікації УПД ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження.
Висновком службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Головного управління, привели до затримання тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу превентивної комунікації УПД ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 від 29.03.2019 встановлено, що у діях позивача вбачаються порушення пп.1 п. 1. ст. 18, п. 3 ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 2, 6 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2 № 2337-УІІІ, пп.1.п.1.розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України 09.11.2016 № 1179, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 №1576/29706, що виразилося недотриманні законодавства та вчиненні діянь, які зменшують рівень довіри населення до поліції і як наслідок знижують оцінку ефективно діяльності поліції. Цим же висновком рекомендовано за вказані порушення службової дисципліни звільнити капітана поліції ОСОБА_1 зі службі поліції.
Копію висновку службового розслідування за фактом можливого порушень службової дисципліни окремими працівниками Головного управління, що привели до затримання тимчасово виконуючого обов'язків начальника відділу превентивної комунікації УПД ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 від 29.03.2019 було направлено Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві для долучення матеріалів кримінального провадженім №62019100000000223, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 369-2 КК У країни 02.04.2019 №882/109/12.
Наказом ГУНП в Київській області №620 від 2 квітня 2019 року вирішено ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Як наслідок, наказом ГУНП в Київській області 02.04.2019 № 620 капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, а саме порушення пп.1 п. 1. ст. 18, п. 3 ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 2, 6 п. З ст. 1 Дисциплінарний статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України 15.03.2018 № 2337-УІІІ, пп.І.п.1.розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України 09.11.2016 № 1179, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 № 1576/29706, виразилося у недотриманні законодавства та вчиненні діянь, які зменшують рівень довіри населення до поліції і як наслідок знижують оцінку ефективності діяльності поліції.
Не погоджуючись із спірними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Обов'язки поліцейського визначені ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до вимог якої останній зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 59 згадуваного Закону визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
День звільнення вважається останнім днем служби.
Згідно з ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Згідно ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Статтею 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для участі в засіданні комісії. Виклик надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно п. 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Отже, службове розслідування обов'язково повинно передувати звільненню, якщо особу рядового чи начальницького складу звільняють за порушення нею службової дисципліни.
У той же час, суд зазначає, що порядок проведення службового розслідування дисциплінарною комісією визначено розділом V згаданого вище Порядку №893.
Згідно п. 1, 2, 4, 7, 13, 14, 16, 17 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання.
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що належно повідомлений. У цьому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі, а поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою - десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.
В акті обов'язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.
Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.
Як встановлено судом, висновком службового розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Головного управління, привели до затримання тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу превентивної комунікації УПД ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 від 29.03.2019 встановлено, що у діях позивача вбачаються порушення пп.1 п. 1. ст. 18, п. 3 ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 2, 6 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2 № 2337-УІІІ, пп.1.п.1.розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України 09.11.2016 № 1179, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 №1576/29706, що виразилося недотриманні законодавства та вчиненні діянь, які зменшують рівень довіри населення до поліції і як наслідок знижують оцінку ефективно діяльності поліції. Цим же висновком рекомендовано за вказані порушення службової дисципліни звільнити капітана поліції ОСОБА_1 зі службі поліції.
Однак висновок службового розслідування не містить вказівки, я вважає у своєму позові ОСОБА_1 , на обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. В той же час службовим розслідуванням встановлено, що у діях інспектор сектору превенції Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП Київській області капітана поліції ОСОБА_1 має місце порушення службової дисципліни, а саме пп. 1 п. 1 ст. 18, п. 3 ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 2 п. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 за № 2337-VIII, пп. 1 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, що виразилося у недотриманні законодавства та вчиненні діянь, які зменшують рівень довіри населення до поліції і як наслідок знижують оцінку ефективності діяльності поліції.
У висновку вказано, що дії ОСОБА_1 суперечать інтересам законності та є несумісними з проходженням служби в поліції, оскільки компрометують звання поліцейського, підривають довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів поліції в цілому, принижують їх авторитет.
Так, суд звертає увагу на те, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання працівника поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №810/2073/16).
Щодо доводів представника позивача, що позивачу під час службового рослідування не було забезпечено належне право на захист, зокрема, - право надати належні пояснення, суд зазначає наступне. Стороною позивача не вказано на те, що подання пояснень могло вплинути на хід службового розслідування. Окрім того суд враховує, що позивач не спростував в цій справі факт обставин передачі кошті в, які могли сприйматись громадськістю та відповідачем як передача хабара.
Також потрібно зазначити, що доводи позивача є необгрунтовані стосовно незаконності звільнення його зі служби в поліції до моменту встановлення його винуватості за обвинувальним вироком, оскільки звільнення позивача до закінчення кримінального провадження шляхом винесення вироку, не може ототожнюватися з відсутністю в його порушення службової дисципліни, Правил етичної поведінки поліцейського, а тому звільнення позивача з поліції, за порушення службової дисциплін здійснено правомірно, Відтак, наявність чи відсутність вироку кримінальному провадженні не впливає на оцінку дисциплінарного проступку, вчинення якого доведене матеріалами службового розслідував Факт вчинення встановлених розслідуванням дій підриває авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань (аналогічна правова пози висвітлена в постанові Верховного Суду України у справі № 817/1303 від 11.04.2018).
Відповідно до ст. 11 Кримінального кодексу України злочином єпередбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
З огляду на правове визначення таких понять як дисциплінарний проступок", "злочин", доводи позивача, що вирок у кримінальному провадженні має значення для надання оцінки правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, є необгрунтованими, оскільки рішення кримінальному провадженню не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у кримінальному провадженні надається праве кваліфікація діям особи на підставі Кримінального кодексу України.
Своїми діями ОСОБА_1 дискредитував звання поліцейського оскільки поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв'язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред'являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті.
Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет поліції і її працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівника поліції, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби.
Дана правова позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 20 жовтня 2015 року №21-2440а15 та №21-2103а15.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «С. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована п. 2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Таким чином, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності хоч і прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, однак ґрунтується на самостійних правових підставах. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).
Таким чином, аналізуючи матеріали службового розслідування, було зроблено висновок, що інформація щодо можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками Головного управління, що привели до затримання тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу превентивної комунікації УПД ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження.
Як наслідок, наказом ГУНП в Київській області 02.04.2019 № 620 капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, а саме порушення пп.1 п. 1. ст. 18, п. З ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 2, 6 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України 15.03.2018 № 2337-УІІІ, пп.І.п.1.розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України 09.11.2016 № 1179, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 № 1576/29706, що виразилося у недотриманні законодавства та вчиненні діянь, зменшують рівень довіри населення до поліції і як наслідок знижу» оцінку ефективності діяльності поліції,
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Отже, на підставі зазначеного, наказом ГУНП в Київській області від 12.04.2019 №176 о/с капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служб поліції з 12 квітня 2019 року за п. 6 ч. 77 Закону України "Про Націонал поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції).
Таким чином, суд висновує, що при виданні оскаржуваного наказу по особовому складу та дисциплінарного наказу Головне управління Національної поліції в Київській області діяло виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а тому підстав для скасування таких наказів відсутні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, відповідно в їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 08 листопада 2019 р.