Справа № 165/2719/16-ц
Провадження № 6/165/74/19
22 жовтня 2019 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ушакова М.М.,
за участю секретаря Лубаєвської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську подання головного державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області Політей Ю.А. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, -
встановив:
17 жовтня 2019 року головний державний виконавець Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області Політей Ю.А. звернулася в суд з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що в провадженні відділу ДВС Нововолинського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження №56891175 по виконанню виконавчого листа №165/2719/16-ц від 11.07.2018 року Нововолинського міського суду про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 35000,00 грн. заборгованості у зв'язку із невиконаням зобов'язань по мировій угоді, укладеної 05 липня 2016 року. З метою повного, своєчасного виконання рішення суду державним виконавцем вчинено ряд виконавчих дій, зокрема скеровано запити до ТСЦ 0744, ОДПІ, УПФУ та в банківські установи міста щодо наявності рахунків, що належать боржнику. Згідно отриманих відповідей на запити державним виконавцем встановлено, що згідно довідки від ОДПІ м. Нововолинська офіційні джерела доходів у боржника відсутні, на рахунки в банківських установах міста та автотранспортні засоби накладено арешт. Примусові заходи спрямовані на виконання вимог виконавчого документу результатів не дають, оскільки джерел доходів, нерухомого майна за місцем реєстрації, коштів, інших цінностей що належать боржнику та на які по Закону можна звернути стягнення не виявлено. За адресою реєстрації боржника неодноразово надсилався виклик державного виконавця із попередженням про наявну заборгованість та заходи, які будуть застосовані в разі неявки боржника до державного виконавця в назначений час. На неодноразові виклики державного виконавця боржник належним чином не відреагував. Враховуючи наведене державний виконавець вважає, що боржник ухиляється від сплати заборгованості, оскільки свідомо знає, що відносно нього діють не врегульовані періодичні платежі, проте намірів для самостійного та добросовісного виконання рішення суду не проявляє. Державний виконавець вказує, що станом на 16.10.2019 року заборгованість залишається не погашеною і складає 35000,00 грн., а тому з огляду на викладене можна прийти до висновку, що в цілях ухилення від своїх не врегульованих періодичних платежів, які покладені рішенням суду на боржника, - останній обрав виїзд за межі України на тривалий термін як спосіб у перешкоджанні проведення державним виконавцем виконавчих дій спрямованих на погашення заборгованості. Вважає, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього, а відтак невжиття заходів у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, може зробити неможливим виконання рішення суду. Просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до повного ним виконання зобов'язань згідно виконавчого листа №165/2719/16-ц виданого Нововолинським міським судом 11.07.2018 року.
До проведення судового засідання представник Нововолинського міського ВДВС ГТУЮ у Волинській області подав до суду заяву в якій просив подання розглядати у відсутності представника ВДВС, подання підтримують у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані матеріали виконавчого провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобовязань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Тобто, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Дослідивши копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2018 року, суд приходить до висновку, що дійсно відносно ОСОБА_1 , діють невиконані зобов'язання перед ОСОБА_2 .
У матеріалах подання відсутні будь-які докази на підтвердження тих обставин, що державний виконавець здійснив всі необхідні заходи для своєчасного і повного виконання рішення суду.
Стаття 33 Конституції України визначає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відсутність ОСОБА_1 за місцем його реєстрації та не реагування борника на виклики державного виконавця не може трактуватися як цілеспрямоване ухилення боржника від виконання рішення суду та його намір вибути за межі України з метою невиконання рішення суду.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання обов'язку по сплаті заборгованості за рішенням суду в матеріалах справи немає. Посилання державного виконавця на те, що боржник ОСОБА_1 в цілях ухилення від виконання рішення суду обрав виїзд за межі України на тривалий термін як спосіб у перешкоджанні проведення державним виконавцем виконавчих дій спрямованих на погашення заборгованості не підтверджено письмовими доказами.
Із змісту вимог ст.441 ЦК України, ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України, і в'їзду в Україну громадян України", вбачається, що право ОСОБА_1 на свободу пересування може бути обмежено лише у виключних випадках у зв'язку з навмисними діями останнього, що спрямовані на ухилення від виконання обов'язків по виконанню рішення суду.
У правовій позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Особа, яка має невиконані зобов'язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
З аналізу вищенаведених норм закону, вбачається, що на державного виконавця покладено обов'язок надання доказів стосовно наявності навмисного чи іншого свідомого ухилення боржника від виконання обов'язків, покладених на останнього за рішенням суду, та доведення перед судом їх переконливості.
Державним виконавцем не надано доказів на підтвердження обставин умисного ухилення боржника від виконання рішення суду та його намір вибути за межі України з метою невиконання рішення суду, а тому суд приходить до висновку, що зазначене подання є передчасним і в його задоволенні слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.441 ЦПК України, ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України, і в'їзду в Україну громадян України", ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", суд,-
ухвалив:
У задоволенні подання головного державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області Політей Ю.А. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя М.М. Ушаков