Ухвала
04 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 638/19889/14
провадження № 61-19255ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «ОТП Банк» на постанову Харківського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2014 року публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 19 302,37 дол. США (еквівалент - 249 965,69 грн).
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 січня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» суму заборгованості за кредитним договором від 27 липня 2007 року № ML-701/699/2007 у розмірі 19 302,37 доларів США, що еквівалентно станом на 04 листопада 2014 року 249 965,69 грн та складається з: 18 429,29 дол. США (еквівалент 238 659,31 грн) заборгованість зі сплати кредиту; 873,08 дол. США (еквівалент - 11 306,39 грн) заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом за період з 28 квітня 2014 року до 02 жовтня 2014 року, а також пені за період з 30 квітня 2014 року до 29 травня 2014 року в розмірі 32,25 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року заочне рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми заборгованості за кредитним договором та судового збору з поручителя ОСОБА_2 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові в цій частині.
В іншій частині заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у жовтні 2019 року, акціонерне товариство «ОТП Банк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції в цій частині
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положенням пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України закріплено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Однак, таке право на касаційне оскарження не є абсолютним та безумовним, скаржник зобов'язаний обґрунтувати причини такого звернення, що дозволяють ініціювати проведення судового розгляду справи в третій раз.
Так, у положенні частини «с» статті 7 Рекомендацій № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, акцентується увага на тому, що скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.
Всі мотивування особи, яка подає касаційну скаргу, вже були предметом розгляду в судах двох інстанцій і не потребують додаткового перегляду.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована у розділі «Загальні положення» цього Кодексу, яка поширюється і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
При цьому суд дослідив та взяв до уваги предмет позову, складність справи,ціну позову, яка не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,значення справи для сторін і суспільства.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судового рішення, що оскаржується, у касаційній скарзі не зазначені.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що судове рішення, яке оскаржується, прийняте у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «ОТП Банк» на постанову Харківського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Мартєв