04 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 645/2856/18
провадження № 61-18971ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу Харківської медичної академії післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської медичної академії післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України, треті особи: ОСОБА_2 , Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, стягнення компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди,
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки за її подання заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж це встановлено законом.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за весь час вимушеного прогулуза своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (або за весь час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження№ 12-301гс18).
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762 грн.
За змістом положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час вчинення процесуальної дії) за подання до суду позовної заяви, де містяться окремі вимоги немайнового характеру (визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування), яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, стягнення компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, таким чином сума становить (768 грн*3+2 110 грн 75 коп.) *200%=8 829 грн 50 коп.
Заявником сплачено судовий збір за подання даної касаційної скарги у розмірі 3 842 грн.
Ураховуючи характер спору заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 987 грн 50 коп.
З 01 жовтня 2019 року вступили у дію рахунки для зарахування податків, зборів та інших доходів до державного та місцевого бюджетів (у т.ч. судового збору) відповідно до стандартів IBAN.
Інформація про нові реквізити для сплати судового збору зазначена на офіційному веб-сайті Верховного Суду та Державної казначейської служби України.
Враховуючи викладене, судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва за такими реквізитами: код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA678999980000031219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Харківської медичної академії післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року залишити без руху.
Надати для усунення вище зазначених недоліків строк до 05 грудня
2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян