Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 134/586/19-ц
провадження № 61-11646св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Київська місцева прокуратура № 7,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року у складі судді Медвецького С. К.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Київської місцевої прокуратури № 7 про відшкодування шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14 грудня 2016 року та 20 квітня 2017 року він звернувся з письмовими скаргами до Київської міської прокуратури № 7 з повідомленням про вчинення правопорушення. Зазначає, що відомості стосовно кримінального злочину не було внесено до ЄРДР протягом однієї доби.
20 січня 2017 року та 01 червня 2017 року він звернувся до Подільського районного суду м. Києва з двома скаргами щодо невнесення відповідачем відомостей до ЄРДР.
Ухвалами Подільського районного суду м. Києва від 09 березня 2017 року та 02 червня 2017 року його скарги було задоволено та зобов'язано відповідача вчинити дії.
Вказував на те, що зазначені судові рішення набрали законної сили, а він внаслідок слухання вказаних справ поніс витрати, пов'язані з явкою до суду, підготовкою скарги, виготовленням копій та друкуванням, а також витрати, пов'язані з відправкою кореспонденції та оплатою проживання у кімнаті відпочинку.
Враховуючи вищевикладене просив суд відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 766 грн 29 коп. та майнову у розмірі 20 767 грн 45 коп.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків 10 днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснено, що в разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та буде підлягати поверненню.
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 травня 2019 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику. Роз'яснено позивачу, що згідно з частиною сьомою статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 травня 2019 року залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надання нової редакції апеляційної скарги із зазначенням у ній всіх учасників справи та сплати судового збору.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 травня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не виконав у повному обсязі вимоги ухвали Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року щодо сплати судового збору, а тому відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України підлягає поверненню. Зазначено, що згідно з положенням пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання лише позовної заяви, а не будь-якої іншої заяви чи скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року скасувати та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 01 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги є незаконною та такою, що порушує його право на апеляційне оскарження. Вказує, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Відзив на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Київської місцевої прокуратури № 7 про відшкодування шкоди.
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 15 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків 10 днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснено, що в разі неусунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та буде підлягати поверненню.
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 травня 2019 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику. Роз'яснено позивачу, що згідно з частиною сьомою статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Не погоджуючись із вказаним судовий рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 травня 2019 року залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надання нової редакції апеляційної скарги із зазначенням у ній всіх учасників справи та сплати судового збору.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 травня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як указує Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).
У § 55 рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), від 19 червня 2001 року, заява № 28249/95), ЄСПЛ підкреслив, що обмеження доступу до суду буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Згідно пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У частині другій статті 357 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 травня 2019 року залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надання нової редакції апеляційної скарги із зазначенням у ній всіх учасників справи та сплати судового збору.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 07 травня 2019 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що заявником не сплачено судовий збір, оскільки на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» звільняються позивачі лише за подання позовної заяви, а не будь-якої іншої заяви чи скарги.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Із урахуванням системного аналізу цієї норми закону, призначення судових витрат, а також змісту положення частини першої статті 3 цього Закону й встановлення законодавцем ставок судового збору за скарги при перегляді судових рішень у відсотках від збору, що підлягає сплаті за подання позову (стаття 4), слід виходити з того, що позивачі, які звільнені від сплати судового збору при поданні окремих позовів, та певні категорії осіб незалежно від категорії позову звільняються не лише від сплати судового збору за подання позову, а й за подання апеляційних та касаційних скарг. Порушені права позивача з наведених у позові підстав можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 2 ЦПК).
Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 14-57цс18.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Таким чином, покладаючи на ОСОБА_1 обов'язок зі сплати судового збору, апеляційний суд вказаних вимог не врахував, у зв'язку з чим дійшов до помилкового висновку, що несплата позивачем судового збору за подання апеляційної скарги по даній категорії справ має оцінюватися як невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та є підставою для повернення апеляційної скарги.
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19 червня 2019 року скасувати, справу передати на розгляд до апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович