Справа № 360/1820/19 Головуючий в суді І інстанції - Стасенко Г.В.
Провадження № 33/824/4139/2019 Доповідач - Габрієль В.О.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
04 листопада 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Науменка В.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 01 жовтня 2019 року, -
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 01 жовтня 2019 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 12 серпня 2019 року, приблизно, о 04 год. 30 хв., на 45 км автодороги М-07 «2Київ-Ковель», в Бородянському районі Київської області, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: бліде обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, керував автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 . Від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Бородянського районного суду Київської області від 01 вересня 2019 року та закрити провадження у справі.
Свої вимоги мотивує тим, що у зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення день і час автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 . не керував, оскільки знаходився вдома. Цей транспортний засіб йому не належить ні на праві власності, ні користування. Водійське посвідчення, номер якого зазначено в протоколі загублено апелянтом у 2017 році. У подальшому йому було видано нове посвідчення водія НОМЕР_2 від 09 листопада 2017 року. Крім того, із відеозапису з нагрудної камери поліцейського чітко видно, що особа, яку зупинили на 45 км. траси Київ-Ковель, не є ОСОБА_1 .
На думку апелянта, працівники поліції належним чином не встановили особу правопорушника, внаслідок чого його необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_1 та його захисника Науменка В.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ, як джерело права.
Зі змісту п.25 рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2011 року у справі «Жук проти України», вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їхнє право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Проте, судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначених вимог закону дотримано не було, адже у матеріалах справи відсутні дані про сповіщення про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ст.277-2 КУпАП, тому висновок суду про належне повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є невірним.
Недотримання місцевим судом вимог ст.268 КУпАП є істотним порушенням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що призвело до неправильності судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом правопорушень, передбачених вказаною статтею, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванням транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона характеризується наявністю прямого умислу.
Суб'єктом правопорушень, є водії транспортних засобів.
Відповідно до п.1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що будь-яких транспортних засобів у власності чи користуванні не має, водійське посвідчення, за яким складено протокол про адміністративне правопорушення, втратив у 2017 році. Відтак, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вчинити не міг.
Як видно з відповіді начальника Територіального сервісного центру №3247 Намоченка О. №1413 від 08 жовтня 2019 року, у відповідності до Єдиного державного реєстру МВС транспортних засобів та їх власників, станом на 05 жовтня 2019 року за ОСОБА_1 транспортні засоби не числяться. 09 листопада 2017 року ОСОБА_1 звертався до Територіального сервісного центру №3247 із заявою про видачу дублікату посвідчення водія у зв'язку з втратою попереднього, а саме НОМЕР_3 від 13 вересня 2011 року. Після чого йому було видано посвідчення водія НОМЕР_4 (а.с.34).
Дослідивши у ході апеляційного перегляду відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників поліції, на якому зафіксована подія 12 серпня 2019 року, судом апеляційної інстанції було встановлено, що особою, котра була зупинена патрульними із ознаками наркотичного сп'яніння, є не ОСОБА_1 (а.с.7).
Отже, наведеними вище доказами спростовується висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 12 серпня 2019 року, приблизно, о 04 год. 30 хв., на 45 км автодороги М-07 «2Київ-Ковель», в Бородянському районі Київської області, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: бліде обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, керував автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 . Від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Правовими приписами ст.256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються окрім іншого відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення).
Однак, ні при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №199477 від 12 серпня 2019 року, ні при ухваленні оскаржуваного рішення зазначених вимог закону враховано не було.
Згідно з п.п.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Оскільки постанова винесена з істотними порушеннями процесуального законодавства, що призвело до неправильного застосування матеріального закону, судове рішення не може бути визнане законним.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення та вважаються апеляційним судом обґрунтованими.
Із огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 01 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.О. Габрієль