04 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 373/517/19
провадження №22-ц/824/11212/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: представник позивача Антіпова О.А.,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Універсал Банк» - Чорного Олександра Вікторовича
на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2019 року /суддя Керекеза Я.І./
у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся з вимогами про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № CL124190 від 27 серпня 2012 в розмірі 32 739 грн. 50 коп., яка складається із заборгованості по сумі кредиту - 26 947 коп. 33 коп., відсотків - 3 296 грн. 24 коп., пені - 2 495 грн. 94 коп.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № CL124190 від 27.08.2012 р. по тілу кредиту в розмірі 18 248 гривень 73 копійки. /а.с. 155-157/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник АТ «Універсал Банк» - Чорний О.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив судове рішення скасувати, ухваливши рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції помилково відмовлено у стягненні відсотків у зв'язку з пред'явленням вимоги про дострокове погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором, що узгоджується з численними правовими позиціями Верховного суду. Сторонами погоджено, що проценти нараховуються за термін фактичного користування кредитом до повного погашення заборгованості за договором. Крім того, вказував, що погашення заборгованості, здійснене відповідачем 01.03.2019 р. було враховано при подачі позову, а платіж, здійснений 29.03.2019 р. був врахований при уточненні позовних вимог 30.05.2019 р., тому суд першої інстанції невірно вирахував суму заборгованості, не дослідив розрахунок заборгованості, наданий банком від 27.05.2019 р. Наголошував на тому, що відсутнє обґрунтування про стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 18 248, 73 грн.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 27 серпня 2012 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CL124190, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 117 233 грн. 14 коп. на придбання автомобіля марки «CITROEN», модель С3 PICASSO, 2012 року випуску, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та на погашення заборгованості перед страховою компанією щодо сплати страхової премії за договором № УБМ 017501 від 27 серпня 2012 року /а.с.9-23/.
Дата погашення всієї суми кредиту - 15 серпня 2019 року.
Відповідно до п.3.2 Додатку до Кредитного договору № CL124190 від 27 серпня 2012 року дата повернення Позичальником Кредитору всієї суми Кредиту: «15» серпня 2019 року, якщо тільки не застосовується (не встановлено) інший, більш скорочений, строк/термін повернення суми Кредиту (або його частини), визначений умовами Договору та/або Графіком щомісячних платежів.
Факт видачі відповідачу кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 0019517UAH000183/39479 від 27 серпня 2012 року /а.с.76/.
На забезпечення виконання зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором 27 серпня 2012 року між сторонами був укладений договір застави транспортного засобу /а.с.42-62/.
Із зазначеного у позовній заяві розрахунку вбачається, що загальна заборгованість відповідача за кредитним договором № CL124190 від 27 серпня 2012 року становить 32739 грн. 50 коп., а саме:
-заборгованість по сумі кредиту - 26947 грн. 33 коп.;
- відсотки - 3296 грн. 24 коп.;
- пеня - 2495 грн. 94 коп.
Сума заборгованості за кредитним договором станом на 27 травня 2019 року ( з врахуванням здійснення 01 квітня 2019 року відповідачем платежу в розмірі 5000 грн) становить 30 158 грн. 02 коп. і складається з заборгованості по кредиту - 23 131 грн. 47 коп. ( в тому числі прострочена заборгованість по сум кредиту - 15962 грн. 54 коп.), відсотків - 3479 грн. 35 коп., пені - 3547 грн. 20 коп. /а.с. 141-145/
Як вбачається із поданих позивачем квитанцій, в рахунок погашення заборгованості ним були сплачені кошти 01 березня 2019 року в розмірі 8000 грн. 00 коп., 29 березня 2019 року - 5000 грн. 00 коп., 30 травня 2019 року - 5000 грн. 00 коп.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався вимогами частини другої статті 1050 ЦК України,якою передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Встановивши, що право банку достроково вимагати повернення всієї суми боргу при наявності заборгованості по сплаті чергових платежів передбачено п. 8.1 Кредитного Договору, направивши 21.01.2019 вимогу, банк змінив строк виконання зобов'язання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з моменту пред'явлення відповідачу вимоги про дострокове погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором, банк втратив право на нарахування відсотків.
Стягуючи заборгованість за кредитним договором, судом першої інстанції також вірно враховано, що після звернення позивача до суду відповідачем були сплачені кошти в рахунок погашення заборгованості в розмірі 5000 грн (01 березня 2019 року), 8000 грн. (29 березня 2019 року) та 5000 грн. 00 коп. (30 травня 2019 року). Загальна сума всіх сплат, проведених відповідачем після пред'явлення йому вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором, становить 18000 грн. 00 коп. Враховуючи положення кредитного договору, укладеного між сторонами, вимогу про першочерговість сплати процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку, що відповідачем зобов'язання в частині сплати відсотків за користування кредитом виконані в повному обсязі, стягненню із відповідача підлягає сума заборгованості за кредитом в розмірі 18 248 грн. 73 коп.
Доводи апеляційної скарги, про те, що сторонами погоджено, що проценти нараховуються за термін фактичного користування кредитом до повного погашення заборгованості за договором, колегією суддів не приймаються до уваги, як такі, що суперечать правовій позиції, висловленій Великою палатою Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12 про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Вимога про дострокове погашення заборгованості пред'явлена 21.01.2019 р., отже змінено кінцеву дату виконання договору на 21.01.2019 р.
Доводи апеляційної скарги про невірність розрахунків, здійснених судом першої інстанції також не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки позивачем не було надано розрахунків, за який період було нараховано пеню. З останніх пояснень, наданих до суду апеляційної інстанції вбачається, що банком взято комісію за обслуговування кредиту, що є незаконним, не відповідає вимогам справедливості та суперечить закону. Судом встановлено, що платежі, що вносились боржником на погашення заборгованості спрямовувались першочергово на погашення незаконної комісії за обслуговування кредиту, в таке погашення також були включені відсотки за користування кредитом, після закінчення зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з пред'явленням вимоги про дострокове погашення кредиту.
Таким чином, оскільки банком на вимогу апеляційного суду так і не було надано розрахунків з вказівкою на періоди стягнення відсотків та пені, суд позбавлений можливості перевірки доводів апеляційної скарги щодо неправильності розрахунку. Не можуть також братись до уваги і зарахування коштів, здійснені після постановлення судом першої інстанції рішення, оскільки зазначені обставини не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Універсал Банк» - Чорного Олександра Вікторовича на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2019 року - залишити без задоволення.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: