Справа № 753/17038/19 Головуючий у 1 інстанції Скуба А.В.
Провадження № 33/824/4065/2019 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В.
іменем України
05 листопада 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Семенцов Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Александрова Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, -
Згідно постанови, 16.08.2019 року приблизно о 04 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Ревуцького у м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Александров Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2019 року, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Постанову суду вважає незаконною, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що працівниками поліції не надано будь-яких доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Окрім того, посилається на небезперервність відео-фіксації, відсутність зафіксованого факту керування автомобілем та моменту зупинки автомобіля водія ОСОБА_1 та поліція не зверталася до нього як до водія і лише, отримавши обманним шляхом документи на автомобіль та посвідчення водія, звинуватила його у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, також хоча ОСОБА_1 і перебував у стані алкогольного сп'яніння, проте він жодного разу не визнавав факт керування автомобілем.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Александрова Д.О., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, всупереч вимог вказаних правових норм, місцевий суд не з'ясував всі обставини справи, не надавши оцінку поясненням ОСОБА_1 , прийняв рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення.
В обґрунтування вини ОСОБА_1 місцевий суд послався на відеозапис з нагрудної камери працівника поліції та на пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні та проаналізувавши зазначені відомості прийшов до помилкових висновків.
З метою усунення неповноти розгляду справи апеляційним судом були виконані вимоги ст. 280 КУпАП та досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , в результаті чого було встановлено наступне.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п. 6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
За приписами п. 2.5 ПДР України лише водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційним судом з метою перевірки доводів апеляційної скарги викликалися свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, однак вказані особи, які були повідомлені належним чином про місце та час апеляційного перегляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Ці обставини позбавили суд апеляційної інстанції можливості допитати даних свідків та оцінити їх показання у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, тому апеляційний суд вважає, що письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , допит яких неможливо було провести в судовому засіданні з наведених вище підстав та надати їм оцінку, а також протокол про адміністративне правопорушення, який був складений на підставі письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не можуть слугувати доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозапису з нагрудної камери працівника поліції не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції.
Крім того, як вбачається з пояснень ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні, він не був зупинений безпосередньо працівниками поліції під час керування транспортного засобу, транспортний засіб стояв на паркові, не рухався, про що він неодноразово вказував працівникам поліції та наголошував про це особам, зазначеним у протоколі, проте працівники поліції склали протокол на нього - ОСОБА_1 , який в той момент не був водієм транспортного засобу.
Будь які докази, які б вказували на те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода) та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, в матеріалах справи відсутні і під час апеляційного перегляду справи встановлені не були.
Зазначені обставини суд першої інстанції належним чином не дослідив і розцінив виключно як позицію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, що призвело до помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже з матеріалів даної справи не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_1 . і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто не доведено його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Александрова Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Ю.В.Семенцов