Провадження № 11-сс/803/1574/19 Справа № 202/6753/19 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
01 листопада 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12019040000000786 від 01.10.2019 року,-
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно: предмет, схожий на биту, та предмет, схожий на телескопічну дубинку, які були вилучені 22.10.2019 року в ході проведення обшуку автомобіля марки «Toyota Саmrу», державний номерний знак НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні № 12019040000000786.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зазначає, що вищезазначене майно постановою слідчого від 22.10.2019 року визнано речовим доказом.
Також, вказує, що ці речі зберегли сліди та відомості, які можуть бути викристані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки ОСОБА_8 може бути причетним до вчинення інших кримінальних правопорушень, а з вилученим майном необхідно провести експертизи.
Ухвалою слідчого судді слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12019040000000786 від 01.10.2019 року на предмет, що схожий на биту, та предмет, який схожий на телескопічну дубинку, котрі були вилучені в ході проведення обшуку автомобіля марки «Toyota Сатгу», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_9 та, яким керує ОСОБА_10 .
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що клопотання є необгрунтованим і не підлягає задоволенню, оскільки в порушення норм діючого КПК України, в клопотанні слідчого не викладено обставин, чи є обґрунтовані підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України і, яким саме.
Клопотання слідчого не містить чітких підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити саме арешт вказаного майна. Зазначаючи як підставу накладення арешту, слідчий в клопотанні не зазначив, які конкретно відомості містить вказане майно, на яке необхідно накласти арешт, для встановлення яких саме обставин скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, має значення зазначене майно, та не вказано, яким чином та які саме предмети можуть являтися предметом злочинних дій. У клопотанні також відсутнє належне обгрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Не обґрунтовано і наявність обставин, передбачених частинами 3-6 статті 170 КПК України щодо випадків, у яких накладається арешт з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 170 КПК України.
Суд також зазначив, що слідчим не доведено жодного з пунктів ст. 132 КПК України щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зазначено, які саме потреби досудового розслідування задовольнятимуться завдяки цьому арешту, в чому полягає неможливість вчинення будь-яких інших дій по відношенню до майна, на яке просить накласти арешт, і яким чином незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження може вплинути на обмеження можливостей органу досудового розслідування.
Вислухавши думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарги прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально - протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Судом першої інстанції обґрунтовано було зазначено, що слідчим не доведено жодного із пунктів зазначених норм закону, не доведено також обгрунтованності арешту при апеляційному розгляді, а тому апеляційна інстанція дійшла висновку, що не доведено, які саме потреби досудового розслідування щодо арешту саме предмету, що схожий на биту, та предмету схожого на телескопічну дубинку та яке відношення мають вказані предмети до кримінального провадження № 12019040000000786 від 01.10.2019 року, які були вилучені в ході проведення обшуку автомобіля, що на праві приватної власності належить ОСОБА_9 .
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, а саме у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що органом досудового розслідування не було доведено наявності підстав для арешту зазначених у клопотанні предметів, а тому колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 407, 422 КПК колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12019040000000786 від 01.10.2019 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
------------------- ------------------- --------------------
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3