Провадження № 22-ц/803/9189/19 Справа № 213/2314/19 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
07 листопада 2019 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
секретар судового засідання -Євтодій К.С.,
сторони справи :
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 серпня 2019 року про відкриття провадження, постановлену суддею Сарат Н.О. у м. Кривому Розі,
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні власністю, шляхом виселення особи з житлового будинку.
Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 12 липня 2019 року справу передано на розгляд Довгинцівському районному суду м. Кривого Рогу.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 серпня 2019 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі.
Не погоджуючись із ухвалою суду відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції територіальної підсудності, просить ухвалу скасувати, а справу направити за підсудністю до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу, за місцем розташування спірного житлового будинку. В мотивування доводів апеляційної скарги посилається на положення ст.30 ЦПК України, зазначає, що місце розташування нерухомого майна, стосовно право на користування якого виник спір, є Інгулецький район м. Кривого Рогу, тому справа підлягає розгляду саме Інгулецьким районним судом.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Довгинцівський районний суду м. Кривого Рогу, приймаючи рішення про відкриття провадження у справі виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 подана з додержанням вимог статей 175, 177 ЦПК України, підстави визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні, тому позовну заяву слід прийняти до розгляду.
Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком суду з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
Відповідно до ч.2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів, щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи вищевикладене, ухвалою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні власністю, шляхом виселення особи з житлового будинку.
Однак, Інгулецький районний суд направляючи дану справу для розгляду за підсудністю до Довгинцівського районного суду та останній відкриваючи по ній провадження, не врахували, що предметом розгляду заявлених ОСОБА_1 позовних вимог є усунення, їй як власнику, перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні нерухомим майном, шляхом виселення особи з житлового будинку АДРЕСА_1 .
За загальним правилом, згідно ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
У п.п.41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. За положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. До виключної підсудності належать зокрема позови про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна тощо.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням заявлених позовних вимог щодо розпорядження нерухомим майном, яке є складовою частиною права власності, в даному випадку діють правила виключної підсудності, що регулюються статтею 30 ЦПК України.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що справа підсудна Довгинцівському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, не відповідає вимогам процесуального закону та фактичному спору у справі.
Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарг, обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням правил підсудності, у зв'язку з чим апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвала суду - скасуванню на підставі статті 380 ЦПК України з прийняттям нової постанови про направлення справи до суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Приймаючи до уваги що спірне домоволодіння АДРЕСА_1 , колегія суддів приходить до висновку про направлення цієї справи до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за встановленою підсудністю.
Керуючись ст.ст.367,368, 374, 380,381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 серпня 2019 року скасувати та направити справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні власністю, шляхом виселення особи з житлового будинку на розгляд до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за встановленою підсудністю.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 07 листопада 2019 року.
Головуючий:
Судді: