Справа № 165/1406/19 Провадження №33/802/772/19 Головуючий у 1 інстанції:Василюк А. В.
Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А.
07 листопада 2019 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю секретаря Павловій Н.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Танасієнка А.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 08 липня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 визнано винним і притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 5 травня 2019 року о 00 годин 25 хвилин ОСОБА_1 , на вул. Автобусній в м. Нововолинську Волинської області, керував автомобілем марки «Фіат Добло», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 (а) ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржує її з мотивів незаконності, неповноти судового розгляду. Вважає рішення суду необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається, що суд необгрунтовано визнав його винним у керуванні транспортним засобом у стані алкогольнього сп'яніння, при тому, що це не відповідає фактичним обставинам справи.
Стверджує, що автомобіль, на момент приїзду працівників поліції не перебував у русі, а просто був припаркований біля краю проїзної частини, крім того в нього було пробите переднє колесо.
Як на підставу скасування постанови посилається, що суд безпідставно розглянув справу без його участі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта і його захисника, які її підтримали та просили задовольнити, допитавши свідка ОСОБА_2 , приходжу до наступного висновку.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про можливість розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складений протокол про порушення Правил дорожнього руху України, оскільки суддею місцевого суду вживалися усі необхідні та достатні заходи для забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності.
Разом із тим, оскільки ОСОБА_1 не був присутній під час судового розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, копію постанови отримав 30 серпня 2019 року, з метою забезпечення йому права до доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження цієї постанови слід поновити.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 206195 від 25 травня 2019 року, перший керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що також підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, протоколом про адміністративне затримання, відеозаписом з боді-камер працівників поліції.
Допитаний в судовому засіданні апеляційної інстанції 28 жовтня 2019 року у якості свідка працівник поліції ОСОБА_3 не зміг чітко ствердити суду чи перебував автомобіль, на водія якого ним були складені адміністративні матеріали за порушення правил дорожнього руху, в тому числі вжиті заходи щодо адміністративного затримання, в русі. Пояснював, що на скільки він пригадує, на момент коли він з колегами поліцейськими під'їхали до цього транспортного засобу, то автомобіль стояв припаркованим.
Зазначені пояснення свідка та основні доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо своєї непричетності до керування автомобілем та його посилання, що автомобіль не перебував у русі спростовуються дослідженим в судовому засіданні апеляційної інстанції відеозаписом з боді-камер працівників поліції, з якого вбачається, що автомобіль «Фіат Добло», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухається у правій смузі руху попереду службового автомобіля поліцейських. Після зупинки даного автомобіля на вимогу поліцейських, чітко видно, що за кермом перебуває ОСОБА_1 , особу якого було встановлено пізніше.
Об'єктивність даних, зафіксованих на боді-камері не заперечив в судовому засіданні суду апеляційної інстанції сам апелянт ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_2 , який був присутній в салоні автомобіля при подіях, що зафіксовані протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 206195 від 25 травня 2019 року.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є повними, безсумнівними, належними та допустимими, такими, що доповнюють одне одного, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Таким чином, проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та правильно застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Таким чином, підстав для скасування постанови суду, як про це зазначає ОСОБА_1 в апеляційній скарзі апеляційний суд не вбачає, а тому її слід залишити в силі.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Нововолинського міського суду Волинської області від 08 липня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 08 липня 2019 року щодо нього - без змін.
Запропонувати суду першої інстанції виправити допущену у постанові описку щодо часу вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк