Справа № 761/38158/19
Провадження № 1-кс/761/26226/2019
04 жовтня 2019 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про накладення арешту на майно,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся слідчий Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 з погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_4 клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 120 191 001 000 091 36 від 26.09.2019 за ч. 2 ст. 186 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 04.10.2019, приблизно о 03:05 год., ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Вокзальна, 13, застосувавши до потерпілого ОСОБА_6 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я останнього, заволодів його майном, а саме мобільним телефоном «Samsung Galaxy M10», після чого з місця вчинення злочину зник.
У ході проведення 26.09.2019 обшуку особи, затриманої у порядку ст. 208 КПК України, слідчим виявлено та вилучено мобільний телефон «Samsung Galaxy M10».
Постановою слідчого від 26.09.2019 вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, тому слідчий просив накласти на нього арешт.
У подальшому - 04.10.2019 слідчий ОСОБА_7 подав заяву про залишення клопотання без розгляду.
Слідчий суддя, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
Абзацом другим вказаної статті визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.
У своєму клопотанні заявник просив накласти арешт на мобільний телефон «Samsung Galaxy M10».
У подальшому слідчий подав заяву, у якій просив клопотання залишити без розгляду.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК, якщо положення КПК не регулюють або не однозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 Кодексу, яка серед іншого, визначає принцип диспозитивності.
Відповідно до ст. 26 КПК принцип диспозитивності передбачає, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами.
Таким чином, враховуючи, що слідчим подана заява про залишення клопотання без розгляду, що свідчить про втрату актуальності порушеного ініціатором питання, беручи до уваги положення вище наведених норм КПК, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність закрити провадження.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ст. 9, 26, 174 КПК України, слідчий суддя
Провадження за клопотанням слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 120 191 001 000 091 36 від 26.09.2019 закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1