Провадження № 2/760/5463/19
В справі № 760/12704/19
05 листопада 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., при секретарі - Гак Г.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, суд
Позивачка звернулася з позовом до суду і просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини, доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також аліменти на її утримання в розмірі ј від усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дитиною трирічного віку.
Посилається в позові на те, що 12 липня 2016 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, про що Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний актовий запис № 1468 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу мають дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати дитину, всі витрати по забезпеченню та утриманню доньки вона несе самостійно.
Зазначає також, що вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, не працює, однак відповідач ухиляється від її утримання, чим порушує її права, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України, якою передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини, до досягнення нею трьох років.
Враховуючи зазначені обставини, просить задовольнити позов.
Ухвалою від 06 травня 2019 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвала про відкриття провадження в справі, що направлялася на адресу відповідача за зареєстрованим місцем проживання, повернулася до суду без вручення з відміткою поштового відділення про повернення в зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Порядок вручення судових повісток врегульовано ст.ст.128, 130 ЦПК України та п.п. 91, 99, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року.
Верховний Суд у постанові № 922/1714/18 від 17 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, зазначив, що дії відповідача, направлені на неотримання судової кореспонденції, яка направлялася йому судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання,є свідомими,спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про наявність спору суд вважає належним.
Відповідно до ст. 178 ЦПК України, відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву.
Станом на день ухвалення рішення, відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву суду не надав.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що 12 липня 2016 року між сторонами зареєстровано шлюб, про що Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний актовий запис № 1468 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
/ а.с. 3 - 4 /
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч.2 ст. 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Такий обов'язок також передбачений ст. 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках - і своїх повнолітніх дітей.
Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів.
Так, виконання батьками обов'язку утримувати дитину може здійснюватися за домовленістю між ними. Так, за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні, в грошовій і (або) натуральній формі.
Крім того, батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
Звертаючись до суду, позивачка зазначила, що згоди з відповідачем щодо утримання дитини вона не досягла.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.ч.7,10 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За змістом ч.2 ст. 182 СК України / в редакції в редакції Законів № 2037-VIII від 17.05.2017, № 2475-VIII від 03.07.2018 / мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідач, належним чином повідомлений про наявність судового спору, будь-яких заперечень щодо розміру аліментів, який позивачка просить з нього стягнути, не надав, і щодо наявності будь-яких обставин, які б унеможливлювали сплату аліментів не повідомив.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки в цій частині.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Встановлено, що дитина проживає разом із матір'ю - позивачем у справі, яка не працює, єдиним джерелом засобів для існування якої є державна соціальна допомога на дитину, тоді як відповідач, являючись працездатною особою, ухиляється від утримання дитини, непрацездатних осіб на утриманні не має, зобов'язаний утримувати дитину за рішенням суду.
В той же час, відповідно до ст.182 СК України та пункту 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів та наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.
Враховуючи викладене, а також стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, суд вважає за доцільно стягнути на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру з фізичної особи справляється судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» визначає, що з 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб становить 1 921, 00 гр.
Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768, 40 гр. на користь держави.
Керуючись ст. ст. 7, 141, 180, 182,183, 184, 191 СК України, ст.ст.2,4, 12, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; ІН: НОМЕР_3 / на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ІН: НОМЕР_4 / аліменти на утримання дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02 травня 2019 року і до повноліття дитини.
Стягувати щомісячно ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; ІН: НОМЕР_3 / аліменти на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ІН: НОМЕР_4 / на її утримання, в розмірі 1/5 частини від усіх видів його заробітку/доходів/, починаючи з 02 травня 2019 року і до досягнення дитиною 3-х річного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; ІН: НОМЕР_3 / 768, 40 гр. судового збору на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Л.А. Шереметьєва