ун. № 759/20773/19
пр. № 3/759/8290/19
06 листопада 2019 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Степанова Сніжана Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли зі Святошинського Управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, яка працює формувальником тіста у ПАТ «Київхліб», одружена, має на утриманні трьох дітей, 2004, 2007 та 2008 років народження, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 06.11.2019 року о 14.20 годин, ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила відносно своїх неповнолітніх дочок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 умисні дії фінансового характеру, а саме отримуючи заробітну плату не купляє їм продукти харчування та одяг.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечувала та пояснила, що дітей забезпечує їжею та одягом належним чином, про що також надала до суду відповідну заяву.
Судом було досліджено надані матеріали по справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 525503 від 06.11.2019 року; заяву ОСОБА_5 від 06.11.2019 року, в якій він зазначив, що його дружина не займається дітьми.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia",рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 не купляє дітям продукти харчування та одяг. Разом з цим, будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, до суду не надано, а в заяві ОСОБА_5 від 06.11.2019 року, лише зазначено, що ОСОБА_1 не займається дітьми.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не підтверджена достатніми та допустимими доказами, тобто не доведена поза розумним сумнівом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а почате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст. 62 Конституції України, керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 283, п. 3. ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено або захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Суддя С.В. Степанова