Справа № 755/4373/19
"07" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Кравченко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.А.Девелопмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «УРІОН» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Раїси Окіпної, 18», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання рішення загальних зборів ОСББ «Раїси Окіпної, 18» та рішення Правління недійсними та їх скасування,-
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва знаходиться зазначена цивільна справа.
В підготовчі судові засідання призначені на 13 травня 2019 року, 20 червня 2019 року, 23 липня 2019 року, 13 вересня 2019 року, 01 жовтня 2019 року, 18 жовтня 2019 року, 07 листопада 2019 року позивач ОСОБА_2 та ТОВ «УРІОН», представником якого також є ОСОБА_2 не з'явилися, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, заяв про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.
В підготовчому судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 , ТОВ «Д.І.А.Девелопмент» - Лепень О.В., в частині вирішення питання про залишення позовних вимог ОСОБА_2 та ТОВ «УРІОН», без розгляду посилалась на розсуд суду, при цьому вважала за можливе продовжувати розгляд справи за відсутності не з'явившихся позивачів, оскільки заявлені позовні вимоги є спільними.
Представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_10 просив суд залишити позов в частині позивачів ОСОБА_2 та ТОВ «УРІОН», без розгляду, посилаючись на те, що зазначені позивачі повторно не з'явились в судове засідання, і заявлення спільних позовних вимог не є підставою для продовження розгляду справи.
Частиною 3 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з положенням ч. 5 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як убачається з матеріалів справи, позивачі ОСОБА_2 та ТОВ «УРІОН», представником якого також є ОСОБА_2 , жодного разу не з'явилися в судові засідання, про розгляд справи повідомлялися належним чином, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали, суд про причини неявки в судове засідання, не повідомляли.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз п. 3 частини першої ст. 257 ЦПК України та положень ст. 223 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача, та наявність перешкод для розгляду справи за його відсутності при наявності заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто вказує на врахування судом поважності причин неявки позивача до суду та повідомлення ним про причини нявки. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю та пропорційністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами, а суд, в межах встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, визначає порядок здійснення провадження у справі.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання та/або не повідомив причин неявки, так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, норми чинного законодавства України, та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що позовна заява в частині заявлених позовних вимог позивачами ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «УРІОН» підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивачі повторно не з'явилися в судове засідання, не повідомили суд про причини своєї не явки, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали.
Керуючись ст.ст. 131, 223, 257, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.І.А.Девелопмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «УРІОН» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Раїси Окіпної, 18», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання рішення загальних зборів ОСББ «Раїси Окіпної, 18» та рішення Правління недійсними та їх скасування, в частині заявлених ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «УРІОН» позовних вимог - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Повний текс ухвали складено 07 листопада 2019 року.
Суддя: