Справа №:755/6476/19
Провадження №: 2-п/755/97/19
"04" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Міроненко С.П.,
представника заявника (відповідача) - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.06.2019 року у справі №755/6476/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
23.09.2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.06.2019 року у справі №755/6476/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, у якій заявник просить суд поновити йому пропущений строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення суду та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Вимоги заяви мотивовано тим, що відповідач не знав про подання до нього позову та судовий розгляд у справі, оскільки не отримував судової кореспонденції враховуючи, що суд надсилав свою кореспонденцію за адресою: АДРЕСА_1 , однак відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, відповідач зазначає, що як у позовній заяві так і у заочному рішенні суду міститься посилання на договір укладений сторонами 12.10.2018 року, натомість у вказану дату відповідач жодних правочинів з позивачем не укладав, а договір купівлі-продажу був укладений між сторонами 12.11.2018 року. Також відповідач зазначає, що укладаючи договір сторони домовились про те, що позивач передасть відповідачеві разом з товаром документи, що підтверджують право власності позивача на товар, а також технічні паспорти, сертифікати якості тощо, однак на неодноразові звернення відповідача позивач відповідних документів так і не передав. Крім того, виявилось, що позивач продав товар, який йому не належить, адже у п. 1.1. договору зазначено, що продавець продав товар, який перебуває в його користуванні, а не у власності, що суперечить ЦК України. Також виявилось, що частина товару є неякісною, не працює належним чином, однак відповідач відмовилась реагувати на претензії відповідача. За таких умов відповідач вважає, що мав право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.
29.10.2019 року до суду надійшов відзив представника позивача на заяву про перегляд заочного рішення суду зі змісту якого вбачається, що сторона позивача не визнає вимог заяви відповідача та просить відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що помилка в адресі відповідача може бути суттєвою для вирішення заяви про перегляд заочного рішення лише у разі наявності також доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, однак таких доказів сторона відповідача не надала. Не є підставо для скасування заочного рішення і зазначення дати укладення договору 12.10.2018 року замість 12.11.2018 року. Позивач передав товар відповідачу разом з усіма документами, доказів зворотного відповідачем не подано, жодних претензій щодо комплектності товару, його якості та кількості відповідач позивачу не пред'являв.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги заяви про перегляд заочного рішення з підстав викладених у ній, просить заяву задовольнити і додатково поясни суду, що відповідач є громадянином Єгипту, не розуміється на законодавстві України. Особисто представнику відповідач казав, що не сплатив повністю кошти за договором, оскільки позивачка не передала йому документи на товар, хоча він її про це просив і вона обіцяла це зробити, однак так і не зробила. Згідно договору купівлі-продажу позивачка не власник, а користувач, тому відповідач вимагав від позивача документів та зазначив, що не буде здійснювати оплату товару поки позивач не передасть документи на товар.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги заяви про перегляд заочного рішення не визнав, просить відмовити у її задоволенні та додатково пояснив суду, що в даному випадку діє принцип свободи договору, відповідач підписав договір, отримав товар і зі всім погодився. Ніяких істотних доказів відповідач не надав, лише голослівні посилання, а не оплачувався товар у зв'язку із тим, що у відповідача бізнес не пішов, а не з інших причин. Той факт, що відповідач є громадянином іншої держави не дає йому права не виконувати законодавство України.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи №755/6476/19, відповідач фактично направленої йому поштовим зв'язком копії заочного рішення не отримав, конверт із копією рішення повернувся до суду «за закінченням терміну зберігання».
При цьому, представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 18.09.2019 року, а заява про перегляд заочного рішення суду надійшла до суду 23.09.2019 року.
За таких обставин відповідачу слід поновити строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, оскільки заява про перегляд заочного рішення надійшла до суду в межах двадцяти денного терміну від дня ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи.
Судом встановлено, що 17.04.2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Ухвалою суду від 25.04.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами була направлена судом відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , натомість за даними відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . За таких обставин судова кореспонденція направлена відповідачу повернулась до суду «за закінченням терміну зберігання».
26.06.2019 року судом було ухвалене заочне рішення, копія якого також була направлена на адресу: АДРЕСА_1 і повернулась до суду «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За наведених обставин вбачається, що відповідач не був обізнаний про подання відносно нього позовної заяви та триваючий судовий розгляд, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, оскільки ним фактично не отримувалась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та додатками до неї.
Однак, зі змісту положень ч. 1 ст. 288 ЦПК України вбачається, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом одночасно всіх наступних обставин: відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В даному випадку сукупність обставин, наявність яких вказує на необхідність скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду відсутня, поскільки за наявності поважних причин необізнаності відповідача про судовий розгляд та неподання відзиву на позову заяву, натомість у заяві відповідача відсутні будь-яких посилань на конкретні докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Посилання відповідача на невірне зазначення в рішенні суду дати укладення договору де замість 12.11.2018 року вказано - 12.10.2018 року є безпідставним, оскільки в рішенні суду при короткому викладі змісту позовної заяви зазначено саме ту дату, яка і вказана у позовній заяві. Натомість у мотивувальній частині рішення при викладенні фактичних обставин встановлених судом, дата укладення між сторонами договору купівлі-продажу вказана судом вірно відповідно до дати вказаної у договорі.
Також не є доказами, які мають істотне значення для правильного вирішення справи посилання відповідача на те, що позивач не є власником проданого товару а лише його користувачем, оскільки у п. 1.2. договору вказано, що товар не знаходиться у власності третіх осіб та не знаходиться в оренді. Крім того, такі посилання сторони відповідача вказують на те, що відповідач фактично вдається до переоцінки доказів та обставин, які судом оцінені і встановлені при прийнятті рішення, тобто заявник фактично не погоджується з прийнятим рішенням і здійсненою судом оцінкою доказів та обставин справи.
Безпідставними є посилання відповідача на не передачу позивачем документів на товар, оскільки за умовами договору купівлі-продажу відсутні обов'язки продавця щодо передачі документів, натомість згідно акту приймання-передачі від 12.11.2018 року, товар переданий повністю, відповідно до умов договору, зауважень по кількості і якості товару покупець не має, недоліків товару не виявлено і даний акт після його підписання свідчить про виконання обов'язків продавця перед покупцем в повному обсязі.
Крім того, відповідач не посилається на будь-які докази його дійсного звернення до позивача щодо надання йому будь-яких додаткових документів на товар, як і відсутні посилання на докази, що придбаний товар є неякісним та частково не працює.
Загалом посилання сторони відповідача не є доказами, що мають істотне значення для правильного вирішення справи в розумінні положень ч. 1 ст. 288 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 261, 288, 353-355 ЦПК України, суд, -
Поновити відповідачу ОСОБА_2 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.06.2019 року у справі №755/6476/19.
Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.06.2019 року у справі №755/6476/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Роз'яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів від дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали складено 07.11.2019 року.
Суддя -