Справа № 755/12197/19
"23" жовтня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.,
при секретарі Локотковій І.С.,
з участю :
представника позивача Красника С.М. ,
представника відповідача Пирожок О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження з повідомлення сторін адміністративну справу за позовом громадянина Ісламської Республіки Афганістану ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява громадянина Ісламської Республіки Афганістану ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області про накладення адміністративного стягнення на громадянина Афганістану ОСОБА_2 від 08 липня 2019 року.
Позовна заява мотивована тим, що 08.07.2019 громадянин Афганістану ОСОБА_2 , який є шукачем притулку в Україні та документований довідкою про звернення за захистом в Україні № 008978 від 19.06.2018, був затриманий в Деснянському районі м. Києва співробітниками міграційної служби та доставлений до приміщення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області за адресою: вул. Петропавлівська, буд. 11. м. Київ. Цього ж дня працівниками Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області було складено постанову про накладання на Позивача адміністративного стягнення, яку позивачу не було вручено, а також протокол про адміністративне правопорушення серії ПР ЦМУ № 004093, передбачене ч.І ст. 203 КУпАП. Протокол містить інформацію про те, що підставою для його складення стало, зокрема, наступне: «м. Київ, вул. Петропавлівська, 11, о 12:00 було виявлено г-на Афганістану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців в Україні: працював без відповідного дозволу, необхідність якого передбачена законодавством України». При цьому слід звернути увагу, що при складенні протоколу та подальшому розгляді справи про адміністративне правопорушення Позивача не було забезпечено перекладачем, який би міг йому роз'яснити зміст прийнятого рішення та порядок його оскарження, а в графі Протоколу «пояснення особи, стосовно якої складено протокол», вказано «Не знаю». Тобто, фактично, Позивач не знав та не розумів підстав та причин для затримання та складання відносно нього будь-яких документів про вчинення адміністративного порушення за ч. 1 ст. 203 КУпАП. Крім того, як вбачається з Протоколу, місцем вчинення Позивачем адміністративного правопорушення є вул. Петропавлівська, 11, де, власне, знаходиться Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби в м. Києві та Київській області. Тобто у даному випадку складається враження, що фактично позивач виконував певні роботи у ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області. Більше того, жодних доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення Відповідачем не наведено, будь-які відомості про роботодавця відсутні. В протоколі не міститься жодної інформації щодо роботодавця. Так, у графі «Місце роботи» вказано дані - Овочевий ринок «Троєщина» та посада - «Продавець». Однак, у Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ відомості за запитом «Овочевий ринок Троєщина» відсутні. Тобто фактично до протоколу внесені недостовірні відомості. Відтак, при складенні протоколу та подальшому притягненні Позивача до адміністративної відповідальності всебічне, повне та об'єктивне з'ясування фактичних обставин справи не здійснювалося.
Представником ЦМУ у м. Києві та Київській області було направлено відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог виходячи з наступного. 08 липня 2019 року при здійсненні заходів міграційного контролю було виявлено громадянина Афганістану ОСОБА_3 на овочевому ринку «Троєщина» який працював без відповідного дозволу який передбачений в Україні. Відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП головний спеціаліст ЦМУ ДМС стосовно громадянина склад протокол про адміністративне правопорушення. Та на підставі цього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення ПН ЦМУ № 004093 від 08 липня 2019 року у вигляді штрафу у розмірі 5 100,00 гривень. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення позивачу було роз'яснено зміст ст. 63 КУ , а також його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що свідчить його власний підпис. Разом з цим у день складання оскаржуваного рішення, позивач отримав примірник протоколу та копію постанови, що підтверджується його підписом, що суперечить вказаному позивачем у позовній заяві. Отже, постанова про накладення адміністративного стягнення серії ПН ЦМУ № 004093 від 08 липня 2019 року є правомірною та не підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить суд позов задовольнити в повному обсязі з обстав викладених в позовній заяві.
В судовому засіданні представники відповідача позов не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 серпня 2019 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 01 серпня 2019 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано у ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області усі матеріали стосовно ОСОБА_2 , пов'язані з оскаржуваною постановою.
02 вересня 2019 року представник відповідача разом з відзивом подав затребувані докази судом, а саме копію постанови про накладення адміністративного стягнення ПН ЦМУ 004093 від 08 липня 2019 року та копію протоколу про адміністративне правопорушення РА ЦМУ 004093.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається зі змісту наявної в матеріалах справи копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ПН ЦМУ №004093 від 08.07.2019 року, складеного головним спеціалістом ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київської області Добровольською І.Ю. відносно громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 1 ст. 203 КУпАП, 08.07.2019 року о 12 год. 00 хв. було виявлено в АДРЕСА_1 . Києві громадянина Республіки Афганістан ОСОБА_2 , який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме працював без відповідного дозволу, необхідність якого передбачена законодавством України, чим порушив ч. 6 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Того ж дня, першим заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області Пустовіт О.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН ЦМУ №004093 від 08 липня 2019 року, на громадянина Республіки Афганістан ОСОБА_2 , за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 100,00грн.
З постанови вбачається, що 19 червня 2019 року о 17 годині по вулиці Петропавлівська, 11, виявлено громадянина Республіки Афганістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який порушив встановлений порядок перебування іноземців на території України, а саме працевлаштувався без відповідного дозволу, необхідність якого передбачена законодавством України, що є порушенням ч. 6 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення».
19 серпня 2019 року позивачу була видана довідка про звернення за захистом в Україні № 008978 термін дії якої було продовжено до 19 вересня 2019 року. На день подачі позову, 01 серпня 2019 року, довідка була дійсна.
Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 серпня 2013 року №825, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1654/24186, передбачає, що: особами, до яких застосовуються адміністративні стягнення за статями 200,201, частиною першою статті 203, статтями 204, 205, 206 КУпАП, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, яким виповнилося 16 років, посадові особи установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності, до компетенції яких належить прийняття громадян, іноземців та осіб без громадянства на роботу та навчання, а також особи, які запросили в Україну іноземців або осіб без громадянства в приватних справах і надали їм житлову площу та порушили при цьому порядок їх перебування (п.1.3. інструкції).
Згідно п. 2.1. вищевказаної інструкції, уповноваженими посадовими особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про затримання є працівники апарату ДМС України, головних управлінь (управлінь) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь (відділів, секторів) міграційної служби у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, які є державними службовцями (далі - уповноважені посадові особи).
Уповноважені посадові особи складають протокол при виявленні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 200, 201, частиною першою статті 203, статтями 204, 205, 206 КУпАП, згідно з формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції.
Згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною нормою закону настає за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
За змістом ст.ст. 9, 33 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до положень ст.ст. 245, 248 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
За змістом ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За змістом ст. 274 КУпАП, перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Перекладач зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не був залучений перекладач, що підтверджується відсутністю відповідної відмітки у розділі «переклад протоколу зроблено усно за участі перекладача» у протоколі про адміністративне правопорушення серії ПР ЦМУ №004093 від 08 липня 2019 року.
Також на підставі змісту наявних у матеріалах справи документів, судом встановлено, що під час складання протоколу та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, перекладач не залучався, в той же час відповідач не скористався правом подати докази на спростування даної обставини.
Відповідно до ст.ст. 278-280 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 34 КУпАП Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем повно та всебічно не з'ясовано обставини справи, при накладенні адміністративного стягнення в розмірі 5100,00 грн. Так, при складені протоколу про адміністративне правопорушення головним спеціалістом ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області Добровольською І.Ю . зазначено, що позивач працював на посаді продавця, місце роботи - овочевий ринок «Троєщина» без відповідного дозволу, необхідність якого передбачена законодавством, однак в графі «місце, час вчинення і замість адміністративного правопорушення, пункт, частини, статті, назви нормативних-правових актів, що були порушені» зазначено, що громадянина Афганістану ОСОБА_2 було виявлено в м. Києві по вул. Петропавлівська, 11, однак дана адреса територіально не відносить до овочевого ринку «Троєщина». Крім цього, представником позивача вказано, що у Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ відомості за запитом «овочевий ринок «Троєщина» відсутні. Однак, представником відповідача ніяким чином не було спростовано дане твердження та не надано належний доказів на його спростування.
У відповідності з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких умов, суд приходить до висновку, що повноважна особа не дотрималась вимог закону про накладення адміністративного стягнення на підставах і в порядку, встановлених законом на основі суворого додержання законності у точній відповідності з законом. Порушено наведені вище положення про всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, керуючись законом і правосвідомістю. Урахованих ст. 33 КУпАП обставин зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення не вбачається.
Згідно статі 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У даному випадку, за відсутності дослідження зазначених обставин, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого а адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203 КУпАП, суд вважає недоведеним.
Наведене свідчить про неправомірні дії відповідача при винесенні спірної постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки не були дотримані процедурні питання, що позбавило позивача права на всебічний та об'єктивний розгляд справи. Вказане призводить не необхідності задоволення вимог позивача та скасування відповідної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-246, 250, 286, 288, 295, 297 КАС України, ст.ст. 7, 9, 33, 203, 245, 248, 251, 252, 268, 274, 278-280 КУпАП, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, суд, -
Адміністративний позов громадянина Ісламської Республіки Афганістану ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.
Постанову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області серії ПР ЦМУ №004093 від 08.07.2019 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 203 КУпАП, на громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_2 , у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн. - скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_2 , за ч. 1 ст. 203 КУпАП - закрити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 23 жовтня 2019 року.
Учасники справи:
Позивач - громадянин Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_2 )
Відповідач - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02125, м. Київ, вул. Березняківська, 4а, код ЄДРПОУ 42552598).
Суддя Н.О. Яровенко