2/754/6705/19
Справа № 754/11103/19
іменем України
05 листопада 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
судді Саламон О.Б.
з участю секретаря судового засідання Вільховченко І.І.
представника заявника Гладкий Р.В.
представника відповідача Артеменко П.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про зустрічне забезпечення позову ОСОБА_2 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Сороки Валерія Миколайовича, Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності,, -
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Сороки В.М., АТ «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_1 за АТ «Укрсоцбанк».
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києві від 31.07.2019 р. відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
При цьому, 29.07.2019 р. постановлено ухвалу, якою задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення зазначеного вище позову, накладено арешт на нерухоме майно, а саме на кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 45,8 кв.м., житловою площею 26, 8 кв.м.
23.10.2019 р. від АТ «Укрсоцбанк» надійшла заява про зустрічне забезпечення позову, мотивована тим, що вжиті судом заходи забезпечення позову, шляхом арешту квартири, завдають власнику квартири збитки, оскільки він фактично позбавлений можливості розпоряджатись майном. Враховуючи вказане, просить суд застосувати зустрічне зобов'язання шляхом внесення ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі 120 000 грн.
В судовому засіданні замінено відповідача АТ "УкрСоцбанк" його правонаступником АТ "Альфа-Банк".
В судовому засіданні представник АТ "Альфа-Банк" вимоги заяви підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладене в ній.
Представник ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення заяви про забезпечення позову, посилаючись на її необґрунтованість.
Заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 154 ЦПК України,суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: ) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; ) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. В ухвалі про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.
Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.
Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Представник відповідача просить суд вжити заходи щодо зустрічного забезпечення, шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок Деснянського районного суду м. Києва грошових коштів в розмірі 120 000,00 грн.
Суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Як вбачається зі змісту клопотання, в обґрунтування необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, відповідач зазначає, що внесення позивачем зазначеної суми коштів буде співмірним із заходами забезпечення позову та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку з забезпеченням позову.
Однак, враховуючи предмет позову (визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності), захід забезпечення позову (арешт), застосований ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 29.07.2019 р., унеможливлює лише відчуження спірного майна на користь третіх осіб.
При цьому, накладення арешту на спірну квартиру не є перешкодою власнику майна для користування та володіння спірним майном.
Заявником не надано доказів на підтвердження можливого існування збитків від накладення арешту на квартиру та їх розміру, а отже останнім не доведено необхідність у застосуванні зустрічного забезпечення, у зв'язку з чим суд вважає, що клопотання представника відповідача про зустрічне забезпечення є безпідставним та необґрунтованим, а тому таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про зустрічне забезпечення позову ОСОБА_2 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Сороки Валерія Миколайовича, Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п?ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 06.11.2019 р.
Суддя О.Б. Саламон