ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20738/19
провадження № 1-кс/753/7056/19
"01" листопада 2019 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , яке погоджено із прокурором Київської місцевої прокуратури №2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12019100020007913 від 28.10.2019 за ч. 2 ст. 307 КК України,-
30.10.2019 р. до суду надійшло зазначене клопотання, з якого вбачається, що у провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100020007913 від 28.10.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Незважаючи на необхідність розгляду клопотання, слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.
Частина 1 ст.172КПК України передбачає розгляд клопотання цієї категорії за участю слідчого та/або прокурора.
Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Вбачається, що неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подане клопотання про арешт майна, свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання та не доведення необхідності такого арешту.
Крім того, пунктом 1 частини 2 ст. 171 КПК України визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, однак у клопотанні слідчого мету не зазначено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 131,132, 159-164, 166, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , яке погоджено із прокурором Київської місцевої прокуратури №2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12019100020007913 від 28.10.2019 за ч. 2 ст. 307 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1