ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8697/19
провадження № 2/753/5685/19
"07" листопада 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти дії,-
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , КП Київської обласної ради "Готово", ОСОБА_6 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "КК Пріоритет" про визнання дій протиправними та скасування рішення державного реєстратора.
Ухвалою суду від 01.07.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 07.11.2019.
06.11.2019 заявник ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти дії по внесенню змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_1 .
Заява мотивована такими обставинами. ОСОБА_6 , як власник квартири АДРЕСА_1 якої складала 51,7 кв.м., здійснила незаконну реконструкцію квартири (реконструкція проведена без виданого і затвердженого дозволу на виконання будівельних робіт та без погодженої і затвердженої, у встановленому законодавством порядку, проектної документації).
Незаконна реконструкція призвела до негативних наслідків, одними з яких є: протікання перекриття над нежитловими приміщеннями позивачів; збільшення навантаження на залізобетонне перекриття; втрата гідро- та теплоізоляційних властивостей даху; порушення системи водовідведення даху; порушена цілісність покрівельного килиму в місцях влаштування примикань до надбудованих приміщень (тераси); погіршилась санітарно-гігієнічні умови в експлуатації приміщень позивачів, внаслідок збільшення вологості конструкцій. За таких обставин, дії ОСОБА_6 призвели до руйнації покриття даху приміщень позивачів, накопичення вологи, що у подальшому призвело до псування приміщень.
Так, ОСОБА_6 , відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 09.11.2004 є власником квартири АДРЕСА_1 якої складає 51,7 кв.м.
Загальна площа зазначеної квартири збільшилась з 51,7 кв.м. до 62,2 кв.м. внаслідок незаконної реконструкції, шляхом добудови додаткових приміщень на даху інших нежитлових приміщень та у подальшому, через державного реєстратора, було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про квартиру з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до інформаційної довідки № 165037550 від 25.04.2019 вбачається, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право власності за ОСОБА_6 вищезазначеної квартири але з іншою загальною площею 62,2 кв.м.
Тобто позивачі вважають, що дії ОСОБА_6 (власниця квартир АДРЕСА_1 , які полягають у встановленні двох металевих загорож, за якими зберігаються будівельне та побутове сміття. У місцях кріплення і всередині встановлених загорож накопичується воді від опадів та руйнується покрівля нежитлового приміщення, що призводить до потрапляння вологи в середину приміщення, в результаті чого пошкоджується стеля з гіпсокартону, а також до порушення санітарно-технічних вимог багатоквартирного будинку та нежитлових приміщень, які належать позивачам.
За міркуванням позивача не застосоування заходів забезпечення позову, шляхом накладення заборони органам державної реєстрації вчиняти дії по внесенню змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо належних відповідачу квартир може істотно ускладнити и унеможливити виконання рішення суду, оскільки можуть змінитися обставини справи (технічні показники нерухомого майна та особа власника майна), що призведе до додаткових зусильдля поновлення порушених прав позивачів.
За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає заяву обґрунтованою з таких підстав.
Згідно з положенням ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 02.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що позивачі 2, 3, 4 є співвласниками нежитлового приміщення № 310 , розташованого на першому поверсі у АДРЕСА_1 , а відповідач є власником квартири № 305, розташованої поверхом вище, та між ними дійсно існує спір з приводу зведення відповідачем на даху належних позивачеві нежитлових приміщень металевої конструкції. За міркуванням позивачів неправомірні дії відповідача призвели до пошкодження даху, накопичення вологи, яка потрапляє у його приміщення, та робить неможливим ремонт даху, що створює перешкоди у користуванні майном.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 після реконструкції (прибудови лоджії) власної квартири, вчиняла дії, які у подальшому призводили до внесення відомостей відносно зазначеної квартири до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, зважаючи на підстави та предмет позову, суд дійшов висновку, що зміна відповідачем технічних показників належного їй об'єкту нерухомого майна чи відчуження цього об'єкту іншим особам дійсно створює реальну загрозу невиконання чи істотного ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
За таких обставин суд вбачає підстави для забезпечення позову в обраний заявником спосіб, який є співмірним із заявленими вимогами, а відтак буде належним і достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту.
З огляду на предмет позову і дані про особи заявника та ураховуючи, що внаслідок вжиття вищенаведених заходів забезпечення позову відповідачу не буде заподіяно реальних збитків, підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не вбачає.
Керуючись статтями 149, 150, 153 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_2 ) про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити усім органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1297010380000), до набрання рішенням суду законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: