ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15191/19
провадження № 2-а/753/445/19
"05" листопада 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Заставенко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Долі М.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти 1 БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта Воротнюка Артема Юрійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в Дарницький районний суд м. Києва із позовом до інспектора взводу 2 роти 1 БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта Воротнюка Артема Юрійовича в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову інспектора про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №312039 від 18.07.2019 року.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 18.07.2019 року інспектором патрульної поліції Воротнюком В.Ю. було складено постанову про накладення на позивача стягнення, згідно якої ОСОБА_1 перевищив встановлене обмеження швидкості руху поза межами населеного пункту на 52 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Із зазначеною постановою не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема ст. ст. 245, 251, 276, 278, 280, 283 КУпАП, без дотримання вимог щодо повного, всебічного і об"єктивного з"ясування обставин справи, без дотримання процесуального порядку розгляду справи, а тому підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що 18.07.2019 року рухався за кермом автомобіля "Мерседес Бенц", державний номерний знак НОМЕР_1 , по автодорозі М-06 Київ-Чоп, поза межами населеного пункту, з дозволеною на тій ділянці руху швидкістю, а саме 94 км/год. Зупинившись на вимогу поліцейського, останній повідомив, що зараз складе постанову про порушення позивачем правил дорожнього руху.На заперечення про відсутність правопорушення та вимогу скласти протокол і надати докази, поліцейський попросив надати йому документи на автомобіль та водійське посвідчення. Після отримання вказаних документів, поліцейський, без жодних пояснень, взяв їх із собою до патрульного автомобіля, та почав робити записи в бланку Постанови про вчинення адміністративного правопорушення. Зазначає, що розгляд справи не відбувся взагалі, інспектор самостійно заповнив постанову, не надав можливості подати докази, заявляти клопотання, скористатися юридичною допомогою. Позивач зазначає, що працівник поліції, не розглядаючи справу по суті, притягнув його до адміністративної відповідальності. За вказаних обставин, а також посилаючись на порушення своїх прав, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 19.08.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами ст. 286 КАС України з повідомленням (викликом) сторін, залучено в якості третьої особи Департамент патрульної поліції.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи також в судове засідання не прибув, 23.10.2019 року на адресу суду надійшов його відзив на позовну заяву, в якому представник Департаменту патрульної поліції просив розглядати справу за його відсутності, а у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначив, що твердження позивача не відповідають дійсності, вимоги є безпідставними та необгрунтованими, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів ТruCAM LTI 20/20 №ТС000681, а дії інспектора щодо винесення постанови повністю відповідають чинному законодавству.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 268 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність учасників справи, оскільки неприбуття учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши DVD-диск з відеозаписом, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.07.2019 року інспектором взводу 2 роти 1 БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП Воротнюком А.Ю. винесено постанову серії НК №312039 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, згідно з якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Як зазначено у вказаній постанові, 18.07.2019 року о 13 год. 07 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Мерседес Бенц", державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись поза межами населеного пункту, перевищив дозволену швидкість на 52 км/год., рухався зі швидкістю 162 км/год., швидкість вимірювалась приладом TruCAM LTI 20/20 №ТС000681, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП.
У відповідності до п. 12.6 ПДР України, поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 Знак 5.47 "Початок населеного пункту" дозволяється рух із швидкістю іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 Знак 5.1 "Автомагістраль" - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.
Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В позовній заяві позивач заперечує факт порушення ним ПДР України та зазначає, що його автомобіль не рухався зі швидкістю 94 км/год.
В той же час, відповідачем до суду надано DVD-диск та фото з приладу Tru Cam, із відповідними сертифікатами затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, на яких зафіксовано швидкість з якою рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_1 - 162 км/год.
Позивач в позові зазначає, що була порушена процедура розгляду справи, зокрема, винесення поставнови на місця зупинки, не складено протокол про адміністративне правопорушення, не взято до уваги його пояснення, не надано доказів порушення швидкісного режиму.
Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення третьою особою долучено до матеріалів справи фотокартку лазерного вимірювача швидкості TruCАМ із зображенням автомобіля "Мерседес Бенц", державний номерний знак НОМЕР_1 .
Сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки, виданого 29.08.2012 засвідчено, що лазерний вимірювач швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за № У3197-12.
Відповідно до наданого Свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/11919 лазерний вимірювач швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 серійний номер ТС000681 відповідає вимогам. Свідоцтво чинне до 25.09.2019.
Згідно з експертного висновку № 04/02/03-3008 від 27.09.2018, виданого Національній поліції України в лазерному вимірювачі швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування. Термін дії висновку до 27.09.2021.
Отже, покази приладу TruCАМ LTI 20/20 оцінюються як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Щодо зазначеного позивачем про те, що розгляд справи відбувся на місці зупинки та не складено протокол про адміністративне правопорушення варто зазначити наступне.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У Рішенні Конституційним судом України 26.05.2015р. по справі №5-рп/2015 (п.2.3) зазначено, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу (у редакції Закону №767-VII від 23.02.2014 року) визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення… Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
Таким чином, КСУ зазначив, що перелік адміністративних правопорушень, які підлягають розгляду у скороченому провадженні (тобто фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення) є вичерпним і може бути змінений лише законом, зокрема, такий перелік порушень передбачений ч. 1 та ч. 2 ст. 258 Кодексу (у редакції Закону № 767-VII від 23.02.2014 року)
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП , протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, навіть якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа не складає протокол про адміністративне правопорушення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Отже, відповідач мав право розглянути справу на місці вчинення правопорушення та винести постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу.
Згідно зі ст. 222 КУпАП, саме до компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст.122 КУпАП.
При цьому, у відповідності до ч. 2 цієї статті, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що, приймаючи спірну постанову, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та з дотриманням порядку, визначеного КУпАП.
Щодо тверджень позивача про те, що інспектором поліції у постанові невірно зазначено пункт Правил дорожнього руху, який був порушений позивачем, то суд критично ставиться до них, та вважає, що це не підставою для скасування постанови з огляду на наступне.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у постанові, окрім іншого, повинно бути зазначено суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених при розгляді справи та номер частини та статті КУпАП, якою передбачено правопорушення.
Оскаржувана постанова відповідає зазначеним вимогам, інспектором правильно викладено суть правопорушення та зазначено статтю КУпАП.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем доведено правомірність своїх дій при складанні оскаржуваної постанови, а під час розгляду справи не встановлено порушень вимог КУпАП при складанні постанови по справі про адміністративне правопорушення, - суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 122, 293, 247 КУпАП України, ст.ст. 6, 9, 77, 90, 227-228, 241-246, 286 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти 1 БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта Воротнюка Артема Юрійовича, третя особа: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М.О. Заставенко