Єдиний унікальний номер 725/6130/19
Номер провадження 2-а/725/293/19
07.11.2019 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Томко І.Д.,
представника позивача Скиба В.С.,
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача Людва О.В. ,
та перекладача Щегельської Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Еритрея ОСОБА_1 про продовження строку затримання, -
У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 21.05.2019 року відповідач був затриманий за незаконний державного кордону України з Румунією поза встановленими пунктами пропуску в складі групи осіб та 25.05.2019 року в рамках процедури реадмісії був переданий працівникам Чернівецького прикордонного загону. В подальшому, останній був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та 29.05.2019 року Першотравневим районним судом м. Чернівці прийнято рішення про затримання відповідача з метою ідентифікації терміном на 6 місяців з поміщенням до тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, вказаний термін закінчується 25.11.2019 року.
Зазначав, що позивачем було вжито вичерпний комплекс заходів щодо ідентифікації відповідача, зокрема направлено відповідні запити до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України, Посольство Еритрея в м.Москва Російської Федерації, а також Посольство України в Російській Федерації, проте на даний час відповіді з вказаних установ не отримано та відповідача не ідентифіковано.
Вказував на те, що у зв'язку з відсутністю документів, які дають право на перетин державного кордону та невжиття заходів щодо ідентифікації відповідача з боку Посольства Республіки Еритрея, що акредитовані за межами України, здійснити практичне видворення з території України до країни походження ОСОБА_1 неможливо.
Вважає, що відповідач буде ухилятись від добровільного виїзду з України до країни походження, оскільки він свідомо порушив законодавства з прикордонних питань, має намір незаконно потрапити в країни Європи та обставини його затримання вказують на організований та прихований характер його дій, направлений на незаконний перетин державного кордону.
Самостійно оформити документи відповідач немає змоги, у зв'язку з відсутністю дипломатичної установи Республіки Еритрея на території України, а отже існують передумови щодо можливого повторного порушення відповідачем законодавства України в тому числі через відсутність у відповідача соціальних зв'язків на території України, мовний бар'єр, відсутність місяця проживання на території України.
У зв'язку з наведеним, посилаючись на вимоги ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.. 289 КАС України, просив продовжити строк затримання громадянина Республіки Еритрея ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України терміном на 6 місяців.
На вказану позовну заяву від представника відповідача надійшов відзив в якому останній позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідача було фактично позбавлено можливості самостійно виконати рішення про його примусове повернення від 25.05.2019 року до 27.05.2019 року, оскільки в цей час він був фактично затриманий працівниками прикордонної служби, що вказує на відсутність підстав вважати, що останній ухиляється від того, щоб самостійно залишити території України. Також вказував на допущені процесуальні порушення під час затримання відповідача та розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення, оскільки йому не був забезпечений перекладач та захисник. Крім того, вважає відсутніми ризики передбачені ст. 289 КАС України для продовження строку його затримання, а також вважає, що відповідачу не забезпечено участь перекладача.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві. Зазначав, що позивачем вжито всіх можливих заходів для ідентифікації відповідача, проте на даний час не отримано відповідей з відповідних консульських установ та іноземних представництв, а з боку відповідача відсутня співпраця. Вказував на те, що посилання представника відповідача на те, що відповідачу не забезпечено участь перекладача в судовому засіданні не відповідають дійсності, оскільки останній вільно володіє російською мовою, якою спілкувався під час судового розгляду справи у травні 2019 року про його видворення та затримання, а також надавав послуги перекладача з російської мови на рідну мову іншим громадянам Еритреї, які були затримані разом з ним. Вважає, що посилання відповідача та його представника на те, що відповідач не володіє російською мовою є зловживанням їх процесуальними правами, оскільки належний переклад з української мови на мову якою володіє відповідач останньому забезпечено.
Відповідач в судовому засіданні за участю перекладача від дачі будь-який пояснень по суті позовних вимог відмовився, посилаючись на те, що він не розуміє мову на яку здійснюється переклад. Разом з тим, відповідач не вказав якою мовою він спілкується в повсякденному житті окрім російської.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вважаючи відсутніми підстави передбачені ст. 289 КАС України для продовження строку затримання відповідача, а також надав суду пояснення аналогічні змісту відзиву, при цьому вказував, що відповідачу не забезпечено участь перекладача з української мови на рідну мову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та думку відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 289 КАС України передбачено, що підставами для застосування судом за позовом відповідного компетентного органу такого заходу як затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України може бути наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.
У відповідності до положень п.1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства від 23 квітня 2012 року №353/271/150, п.1 та п. 5 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, від 17 липня 2003 року №1110 в сукупності з нормами ст.. 289 КАС України, клопотання про затримання щодо іноземця або особи без громадянства може бути подано стосовно особи, до якої подано та розглядається адміністративний позов про примусове видворення, при цьому підставою затримання повинні слугувати докази на підтвердження обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі. В такому випадку клопотання про затримання розглядається судом в рамках розгляду справи про примусове видворення та вирішується в одному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 29.05.2019 року затримано відповідача з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України терміном до 6 місяців.
Так, за наслідками розгляду справи встановлено, що на момент звернення до суду з даним позовом інформація з країни громадянської належності відповідача не находила та відсутні відповідні документи, необхідні для ідентифікації відповідача, при цьому матеріали справи не містять доказів про співпрацю з боку останнього, що також є обов'язковою ознакою наявності підстав для продовження строку його затримання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не одержано інформації з країни громадянської належності відповідача та документів, необхідних для його ідентифікації, при цьому позивачем вжито достатньо заходів з цією метою, про що свідчить копії листів направлених останнім до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України, Посольства України в Російській Федерації, Посольства Еритреї в м.Москва.
Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем відповідей на вказані листи, які б дали можливість ідентифікувати відповідача.
Частиною першою статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: «f») законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Аналізуючи наведені правові норми та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для продовження строку затримання громадянина Республіки Еритрея ОСОБА_1 , оскільки відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність співпраці з боку іноземця з прикордонними органами України, а також позивачем вжито достатніх заходів для його ідентифікації, проте на даний відсутні необхідні відомості для ідентифікації останнього.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача та його представника на те, що відповідач не володіє тією мовою на яку йому здійснюється переклад ОСОБА_3 , зокрема на російську, та розцінює такі їх пояснення як зловживання процесуальними правами та обраний ними спосіб заперечення проти вимог позивача, оскільки з рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.05.2019 року, яке набрало законної вбачається, що останній приймав участь судовому засіданні без відповідача та надав суду відповідні пояснення по суті спору.
Таким чином, позивачем, на якого відповідно до вимог ст.ст. 9, 77 КАС України покладено обов'язок доказування, надано суду достатньо належних та допустимих доказів наявності сукупності обставин передбачених ст. 289 КАС України, які дають підстави для продовження строку затримання відповідача.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5-10, 14, 72-79, 90, 94, 241-246, 250, 251, 255, 268-272, 289, 293, 295 КАС України, -
Позов задовольнити.
Продовжити строк затримання громадянина Республіки Еритрея ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його ідентифікації терміном на 6 (шість) місяців.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення або в той самий строк через Першотравневий районний суд м. Чернівці з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення виготовлений о 14 год. 00 хв. 07.11.2019 року.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці А. В. Федіна