Єдиний унікальний номер 722/1720/19
Номер провадження 1-в/722/166/19
07 листопада 2019 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
представника СВК №67 ОСОБА_4
та засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокиряни в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі,-
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним вище клопотанням, в якому просив на підставі ст.82 КК України замінити йому невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 та представник виправної колонії ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти клопотання та просили у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що засуджений ОСОБА_5 на даний час не досяг відповідного ступеню виправлення, передбаченого ч.3 ст.82 КК України - «став на шлях виправлення».
Представник спостережної комісії при Сокирянській райдержадміністрації Чернівецької області ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про проведення судового розгляду без його присутності, вирішення клопотання засудженого ОСОБА_5 покладає на розсуд суду.
Заслухавши доводи прокурора, представника виправної колонії ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_5 , а також пояснення начальника відділення СПС №4 ОСОБА_7 , дослідивши матеріали клопотання та частково особову справу засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання засудженого ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.03.2014 року за ч.2 ст.121 КК України до 8 років позбавлення волі.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 23.02.2016 року згідно ч.5 ст.72 КК України засудженому ОСОБА_5 зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 09.01.2014 року по 14.04.2014 року (03 місяці 05 днів).
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 відраховано з 09.01.2014 року.
Кінець строку відбування покарання засудженого - 04.10.2021 року.
Згідно ч.1 ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
Таким чином, виходячи із вказаної норми кримінального закону, заміна засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким, є правом, а не обов'язком суду.
Згідно п.2 ч.4 ст.82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
ОСОБА_5 засуджений за вчинення умисного тяжкого злочину, на даний час відбув більше половини строку призначеного покарання.
Станом на час розгляду судом клопотання, засуджений ОСОБА_5 , із врахуванням зарахованого судом строку попереднього ув'язнення, відбув 06 років 01 місяць 02 дні позбавлення волі, тобто більше половини строку покарання, призначеного судом. Невідбутий засудженим строк покарання у виді позбавлення волі, станом на час розгляду судом клопотання становить 01 рік 10 місяців 28 днів.
Згідно роз'яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», заміна невідбутої частини покарання більш м'якимможлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття рішення при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення(ч.3 ст.82 КК).
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року, під час судового розгляду питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'якимсуди повинні ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Із досліджених судом матеріалів клопотання та особової справи засудженого встановлено, що ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі перебуває з 09.01.2014 року. В державну установу «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_5 прибув 27.05.2014 року.
Як вбачається із довідки про заохочення і стягнення на засудженого та матеріалів особової справи, засуджений ОСОБА_5 за час перебування в УВП (№9) м.Ужгород Закарпатської області до дисциплінарної відповідальності не притягувався та не заохочувався. За час перебування в колонії допускав порушення режиму утримання (порушення розпорядку дня установи, перешкоджання обшуку, куріння у невідведених місцях та зберігання браги), за що в чотирьох випадках притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашені у встановленому законом порядку. З метою стимулювання подальшої правослухняної поведінки в одному випадку заохочувався у вигляді подяки.
Згідно довідки відділу організації та нормування праці №288 від 30.10.2019 року, а також особової справи встановлено, що після розподілу з дільниці карантину, діагностики та розподілу по червень 2017 року працював в гірничій дільниці №1 в якості вибірника - складальника каменю стінового, поставлені йому змінні виробничі завдання намагався виконувати. Протягом жовтня та грудня 2014 року до будь-яких оплачуваних робіт тимчасово не залучався. З липня 2017 року по вересень 2017 року був етапований до спеціального лікувального закладу у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. В жовтні 2017 року повторно прибув до СВК (№67). З листопада 2017 року по жовтень 2017 року працював робітником по просіву борошна вапнякового у вантажно-розвантажувальній дільниці підприємства установи, встановлену норму виробітку на 100 % не виконував. З листопада 2018 року по грудень 2018 року був етапований до спеціального лікувального закладу у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. В січні 2019 року повернувся для подальшого відбування покарання до державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)». З лютого 2019 року по даний час ОСОБА_5 працевлаштований у гірничому цеху №1 в якості вибірника-складальника каменя стінового, встановлену норму виробітку на 100 % виконує не завжди.
Із довідки бухгалтерії виправної колонії №131 встановлено, що станом на 30.10.2019 року на виконанні перебуває виконавчий лист про стягнення із засудженого ОСОБА_5 аліментівв розмірі 515 грн. щомісячно, який надійшов до установи 20.04.2015 року. На даний час із заробітної плати засудженого відраховано аліментів на загальну суму 14282 грн. 35 коп.
Відповідно до довідки медичної частини №330 від 31.10.2019 року засуджений практично здоровий, працездатний, на даний час стан здоров'я засудженого задовільний.
Згідно характеристики, затвердженої 01.11.2019 року начальником державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_8 , встановлено, що засуджений ОСОБА_5 не завжди дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин із персоналом установи, у зв?язку з чим притягався до дисциплінарної відповідальності. По відношенню до інших засуджених ОСОБА_5 вживчивий, дружні стосунки підтримує із засудженими різної спрямованості.
Спальне місце та приліжкову тумбочку засуджений ОСОБА_5 намагається утримувати у чистоті та порядку, однак не завжди має охайний зовнішній вигляд.
Заходи виховного характеру, які проводяться у відділенні, відвідує, однак не завжди робить для себе належні висновки.
Під час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 здобув робітничу спеціальність «Машиніст каменерізальних машин» у навчальному центрі, що функціонує при установі. Однак, в подальшому бажання приймати участь в інших програмах диференційованого виховного впливу не виявляв і по даний час із відповідними заявами про участь у таких програмах не звертався.
До виконання робіт із благоустрою установи засуджений ОСОБА_5 ставиться безвідповідально, не вбачає суспільної необхідності у виконанні деяких видів таких робіт.
Соціально-корисні зв'язки на волі засуджений підтримує шляхом побачень, взаємовідносини із рідними добрі.
Начальник відділення СПС №4 ОСОБА_7 в судовому засіданні своїми поясненнями підтвердив обставини, викладені у характеристиці на засудженого.
Відповідно до наявних в особовій справі засудженого виписок з протоколів засідання комісії відділення з оцінки ступеню виправлення засуджених, засуджений ОСОБА_5 :
-станом на 24.07.2014 року - не став на шлях виправлення (протокол №4 від 24.07.2014 року);
-з 24.07.2014 року по 13.01.2015 року - не став на шлях виправлення (протокол №1 від 13.01.2015 року);
-станом на 28.01.2016 року - дотримується вимог режиму (протокол №1 від 28.01.2016 року);
-станом на 11.07.2016 року - злісний порушник режиму (протокол № від 11.07.2016 року);
-станом на 12.01.2017 року - дотримується вимог режиму (протокол №1 від 12.01.2017 року);
-станом на 11.01.2018 року - не став на шлях виправлення (протокол №1 від 11.01.2018 року);
-станом на 08.07.2019 року - дотримується вимог режиму (протокол від 08.07.2019 року).
Згідно ст.6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Враховуючи наведені вище вимоги кримінального закону та встановлені обставини в їх сукупності, із урахуванням особи засудженого ОСОБА_5 , суд не вбачає процесу достатніх позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, а тому приходить до висновку, що останній на даний час не досяг відповідного ступеню виправлення, передбаченого ст.82 КК України, як «став на шлях виправлення».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання засудженого про заміну йому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі.
Керуючись ст.82 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим у той самий строк, починаючи з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1