Справа № 709/2349/18
2/709/119/19
5 листопада 2019 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Чубая В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на житловий будинок за надвірними спорудами в порядку набувальної давності, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до Малобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач) про визнання права власності на житловий будинок з надвірними спорудами в порядку набувальної давності.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що у 2008 році позивач разом із дружиною вимушені були переїхати у с. Мала Бурімка Чорнобаївського району Черкаської області, де власного житла не мали, та за пропозицією представника місцевого самоврядування, з 13 червня 2008 року почали проживати у будинку по АДРЕСА_1 . На момент вселення у вказаному будинку була відсутня електрика, санітарні умови. Позивач з дружиною за власні кошти зробили косметичний ремонт і відновили будинок, до теперішнього часу утримують його та сплачують всі комунальні платежі. Сусіди і односельчани знають, що позивач та його дружина проживають у вказаному будинку. Водночас позивач позбавлений можливості оформити субсидію, оскільки не є власником цього будинку. Натомість, як йому стало відомо, за даними сільської ради власником будинку рахується ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виходячи з викладеного, позивач, посилаючись на норми діючого законодавства, просив визнати за ним право власності на зазначений житловий будинок з надвірними спорудами в порядку набувальної давності.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 вересня
2019 року задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі у якості третіх осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
У судове засідання сторони не з'явилися. Від позивача надійшла заява, в якій він просив задовольнити позовні вимоги та розглянути справу за його відсутності (а.с. 24). Відповідач надіслав лист, в якому погодився з позовом та просив розглянути справу за відсутності представника (а.с. 56). Треті особи подали до суду заяви, відповідно до змісту яких проти задоволення позовних вимог не заперечували (а.с. 69, 70).
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 1 червня 2005 року серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
Згідно з листом виконавчого комітету Малобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (відповідач) від 8 січня 2019 року № 17
(а.с. 34), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 27), станом на 31 травня 2005 року, тобто на момент смерті, ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована одна за адресою:
АДРЕСА_1 .
Вулицю Черняховського перейменовано на вулицю Лівобережну згідно з рішенням сесії Малобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від
6 листопада 2015 року № 1-5/VI «Про перейменування вулиць села Мала Бурімка», про що свідчить довідка Малобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 11 жовтня 2018 року № 373 (а.с. 14).
Зі змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 28 лютого
2019 року № 203/01-16 (а.с. 37), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 28), вбачається, що після смерті ОСОБА_4 подані заяви про прийняття спадщини від ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (треті особи) та на їх ім'я видані свідоцтва про право на спадщину по
Ѕ частині земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і грошові вклади.
Разом з тим згідно з довідкою виконавчого комітету Малобурімської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 11 жовтня 2018 року № 374 (а.с. 13) позивач фактично проживає в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , з 13 червня 2008 року.
Судом також встановлено, що вказаний житловий будинок з надвірними спорудами закінчений будівництвом, що підтверджується даними технічного паспорту (а.с. 8-11) та має ринкову вартість у розмірі 58369,00 гривень, про що свідчить копія висновку про вартість майна до звіту про оцінку № DF180809/001 (а.с. 15).
В силу ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 344 ЦК України встановлено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав" при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності, володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна, володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Отже давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Вказана позиція викладена у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 175/4741/16-ц.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, враховуючи те, що позивач добросовісно заволодів чужим майном - житловим будинком з надвірними спорудами та продовжує відкрито і безперервно володіти ним, при цьому давність та добросовісність володіння ніким не оспорюється, беручи до уваги, що власник зазначеного майна померла, відповідач позов визнав, а треті особи, які є спадкоємцями, свої спадкові права на нього не оформили, натомість проти позовних вимог не заперечували, чим фактично відмовилися від права на спадкування, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою:
АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.
Суддя В.В. Чубай