Справа № 419/1874/19
Провадження № 2/419/498/2019
22 жовтня 2019 року Новоайдарський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,
при секретарі - Шапка О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Представник ОСОБА_1 звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з даним позовом в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , яка на момент смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ОСОБА_4 на момент її смерті була зареєстрована її дочка (сестра позивача) - ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно. За життя ОСОБА_4 заповіту складено не було, тому спадкування належного їй майна повинне відбуватись в порядку спадкування за законом. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом та бажає прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4 .
При зверненні позивача до приватного нотаріуса Новоайдарського районного нотаріального округу Карпенко В.М. їй було роз'яснено, що на час звернення закінчився шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, який розпочався з часу відкриття спадщини, тому відповідно до ст. 1272 ЦК України позивач вважається такою, що не прийняла спадщину, у зв'язку з чим їй рекомендовано звернутися до суду.
Представник позивача зазначає, що спадщина не була прийнята позивачем в установлений законом строк у зв'язку з тим, що вона проживає на території проведення АТО, де протягом останнього часу зберігається нестабільна обстановка. Крім того, позивач вважала, що спадщину оформила її сестра, яка проживала разом з померлою матір'ю.
На підставі викладеного, представник позивача вимушений звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за захистом спадкових прав позивача.
Представник позивача - ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі ордеру на надання правової допомоги серії ЛГ №002264 (а.с.16), в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с.26).
Відповідач - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, надала до суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення (а.с.25).
Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 04.05.2016 року Виконавчим комітетом Щастинської міської ради (а.с.9).
Згідно копії довідки №225, виданої 22.05.2019 року ВЦА міста Щастя Новоайдарського району Луганської області, на момент смерті ОСОБА_4 проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ОСОБА_4 на момент її смерті була зареєстрована ОСОБА_3 (а.с.11).
Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, зокрема, земельна ділянка площею 5,37 га, розташована на території Передільської сільської ради, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV- ЛГ №035522 (а.с. 10).
За життя ОСОБА_4 заповіту складено не було, тому спадкування належного їй майна повинне відбуватись в порядку спадкування за законом. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом та бажає прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4 .
При зверненні позивача до приватного нотаріуса Новоайдарського районного нотаріального округу Карпенко В.М. їй було роз'яснено, що на час звернення закінчився шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, який розпочався з часу відкриття спадщини, тому відповідно до ст. 1272 ЦК України позивач вважається такою, що не прийняла спадщину, у зв'язку з чим їй рекомендовано звернутися до суду (а.с.14).
Згідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частина 3 ст. 1272 ЦК України передбачає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Заявляючи вимоги щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини, представник позивача посилався на те, що спадщина не була прийнята позивачем в установлений законом строк у зв'язку з тим, що вона проживає на території проведення АТО, де протягом останнього часу зберігається нестабільна обстановка, а також позивач вважала, що спадщину оформила її сестра, яка проживала разом з померлою матір'ю, що, на думку суду, можливо визнати поважною причиною.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, зважаючи на те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом, має намір прийняти спадщину, зазначила причину пропуску строку, встановленого законом для прийняття спадщини, яка визнана судом поважною, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню. Відповідач позов визнала та не заперечвала проти його задоволення.
Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Згідно ст. ст. 1221, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
ВизначитиОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк 6 (шість) місяців для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий О. М. Іванова