Справа № 127/1-43/2010
Провадження № 1-в/127/473/19
05 листопада 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі : головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
заявника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову,-
До Вінницького міського суду Вінницької області від ОСОБА_4 надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_5 заяву підтримав та просив суд скасувати арешт накладений постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 серпня 2009 року, на належне йому майно, оскільки 28.05.2012 року постановою Ленінського районного суду м. Вінниці його було звільнено від покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку. На даний час жодних кримінальних чи цивільних справ відносно нього не має.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення заяви ОСОБА_4 .
Заслухавши заявника, прокурора, дослідивши матеріали заяви ОСОБА_4 та матеріали кримінальної справи №1-43/10 щодо ОСОБА_4 за ст. 118 КК України, суд дійшов наступного висновку.
Так, постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 серпня 2009 року (Справа № 1-425/2009 рік) накладено арешт на майно, належне ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 травня 2010 року (Справа №1-43/2010 рік) ОСОБА_4 засуджено за ст. 118 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі. Вирішено питання з речовими доказами та цивільними позовами.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19 серпня 2010 року вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 травня 2010 року відносно ОСОБА_5 в частині призначеного покарання змінено. Вважати ОСОБА_4 засудженим за ст. 118 КК України до призначеного судом покарання, від відбування якого на підставі ст. 75 КК України його звільнено з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 травня 2010 року щодо ОСОБА_4 в частині цивільного позову про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , скасовано, а матеріали кримінальної справи направлено до суду для розгляду даних позовів в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишено без змін.
Ухвало Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2011 року касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 залишено без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 19 серпня 2010 року щодо ОСОБА_4 , без змін.
Згідно постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 травня 2012 року ОСОБА_4 звільнено від покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 травня 2010 року, зміненого ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19 серпня 2010 року, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Таким чином, з наведеного вище слідує, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 118 КК України розглянута Ленінським районним судом м. Вінниці по суті з постановленням обвинувального вироку та призначеним покаранням, при тому додаткове покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_4 судом не призначалось. Окрім того, постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 травня 2012 року ОСОБА_4 звільнено від покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 травня 2010 року, зміненого ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19 серпня 2010 року, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до переконання, що у продовженні застосування обтяження у виді накладення арешту на майно, належне ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке накладено постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 серпня 2009 року (Справа № 1-425/2009 рік), на даний час втратило свою актуальність, а тому в застосуванні цього заходу відпала потреба, у зв'язку з чим, заява ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 372 КПК України, суд -
Заяву ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, задовольнити.
Скасувати арешт на майно, належне ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 серпня 2009 року (Справа № 1-425/2009 рік).
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя: