"07" листопада 2019 р.
Справа №150/567/19
Провадження по справі №3/150/225/19
07 листопада 2019 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого начальником служби захисту інформації ІНФОРМАЦІЯ_2
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, -
Головним спеціалістом відділу охорони державної таємниці УСБУ у Вiнницькiй області Коломієць В.С. відповідно до вимог ст.ст. 5, 37 Закону України «Про державну таємницю» 06.09.2019 в ході розгляду матеріалів службового розслідування, проведеного у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ), виявлено порушення вимог ст.,ст.15, 21 Закону та пунктів 42, 160, 792 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на пiдприємствах, в установах i організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 18.12.2013 року №939, а саме: начальником служби захисту інформації ОСОБА_1 не виконано вимоги режиму секретності.
Так, 06.09.2019 на адресу УСБУ у Вінницькій області надійшли матеріали службового розслідування, проведеного у ІНФОРМАЦІЯ_3 за результатами якого зроблено висновок, що через недостатньо організований контроль за забезпеченням охорони державної таємниці в ІНФОРМАЦІЯ_3 старшиною ОСОБА_1 створено загрозу витоку секретної інформації.
Зокрема, 15.04.2019 в кабінеті головного спеціаліста відділення офіцерів запасу i кадрів, в особовій справі №98 старшого лейтенанта ОСОБА_2 комісією УСБУ у Вінницькій області виявлено матеріальний носій інформації ("Атестація" прим. №2 обл. №2555 вiд 19.06.1989", якому надано гриф секретності «Секретно») та щодо якого відповідно вимог ст. 15 Закону та п.160 Порядку не здійснено заходів із перегляду та приведення грифів секретності у відповідність до статей Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом СБУ вiд 12.08.2005 № 440.
Відповідно до вимог п.160 Порядку установи повинні організовувати та здійснювати заходи щодо перегляду та приведення грифів секретності матеріальних носіїв інформації; що зберігаються на таких підприємствах, в установах, організаціях, у відповідність із ЗВДТ. Такі заходи здійснюються на плановій основі та в разі потреби за рішенням керівника підприємства, установи, організацій, але не рідше ніж один раз на рік.
У зв'язку із виявленою загрозою витоку секретної інформації в акті (№ 53/26/47-1255дск вiд 18.04.2019) перевірки стану обігу документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію у сфері оборони країни проведеної у військовому комісаріаті, на підставі вимог п.777Порядку, рекомендовано невідкладно призначити та у місячний термін провести службове розслідування для встановлення обставин, якi створили загрозу витоку секретної інформації: за фактом зберігання поза межами режимних приміщень секретного документа («Атестація» прим. №2 обл. №2555 від 19.06.1989») та можливого надання доступу до роботи гз секретною інформацією особам, яким не оформлено допуск до державної таємниці.
Відповідно до вимог п. 792 Порядку про кінцеві (підсумкові) результати службового розслідування керівник підприємства, установи, організацй у 10-денний строк письмово інформує орган СБУ, підприємство, установу, організацію вищого рівня, а також замовника секретних робіт та надсилає iм копію висновку за результатами службового розслідування.
Однак, не зважаючи на вимоги п.792 Порядку, висновок за результатами службового розслідування надійшов до органу СБУ 06.09.2019, тобто через два місяці з дня завершення службового розслідування.
Вказане свідчить, що старшина ОСОБА_1 , в порушення вимог статей 15, 21 Закону та пунктів 42, 160, 792 Порядку взятого на себе письмового зобов'язання та функціональних обов'язків не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці у військовому комісаріаті, не виконав рекомендації, викладені в акті перевірки, внаслідок чого в установі створені передумови до втрати матеріальних ноіїв секретної інформації та розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.
В протоколі зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене пунктом 6 частини 1 статті 212-2 КУпАП, тобто, невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст.245 КУпАП).
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно витягу із наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.08.2015 за №1, старший сержант ОСОБА_1 - начальник служби захисту інформації ІНФОРМАЦІЯ_2 вважається таким, що з 17 серпня 2015 року прийняв справи та посаду приступив до виконання обов'язків за посадою.
Із наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 (з адміністративно - господарської діяльності) від 16.07.2018 за №318, відповідно до вимог Закону України «Про державну таємницю» від 21.09.1999 року та постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, начальнику служби захисту інформації ІНФОРМАЦІЯ_2 старшині ОСОБА_1 надано доступ до секретної інформації із ступенем секретності «цілком таємно» (у тому числі до секретної інформації мобілізаційного характеру) та до матеріальних носіїв цієї інформації відповідно до розпорядження начальника Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області від 23.06.2018, №75д.
Начальник служби захисту інформації ІНФОРМАЦІЯ_2 особисто відповідає за забезпечення охорони державної таємниці та захисту інформації з обмеженим доступом.
Як свідчить письмове зобов'язання громадянина України у зв'язку із допуском до державної таємниці від 21.05.2018, ОСОБА_1 у зв'язку із наданням йому допуску до державної таємниці, зобов'язався не допускати розголошення будь - яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стане відомою у зв'язку із виконання службових обов'язків, виконувати вимоги режиму секретності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вище описаного адміністративного правопорушення доведена матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення №25, складеного 06.08.2019 року Головним спеціалістом відділу охорони державної таємниці УСБУ у Вiнницькiй області Коломієць В.С.; актом проведення службового розслідування по встановленню обставин, які створили загрозу витоку секретної інформації у Чернівецькому районному військовому комісаріаті.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Частиною 2 статті 38 КУпАП встановлено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Матеріал про адміністративне правопорушення, передбачене п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 надійшов для розгляду до Чернівецького районного 24.10.2019 року.
Про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлявся шляхом надіслання повістки про виклик до суду. Однак, викликати особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, не представилось можливим.
На момент розгляду справи в суді - 07 листопада 2019 року закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 38 КУпАП.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, судом враховуються положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Таким чином, з огляду на вище викладене, беручи до уваги те, що по даній справі закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 38 КУпАП, вважаю необхідним провадження у справі закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст.247 п.7, 280, 283, 284 КпАП України, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення за вчинене правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати дану справу.
Суддя: Л.П. Цимбалюк