Справа № 930/2690/19
Провадження №2-о/930/119/19
про залишення позову без руху
17.10.2019 року м. Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Царапора О.П. розглянувши скаргу ОСОБА_1 , Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, -
В Немирівський районний суд надійшла скарга ОСОБА_1 , Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення.
16.10.2019 року скаржник (заявник) ОСОБА_1 звернувся зі скаргою у якій просить поновити йому строк звернення до суду зі скаргою про встановлення факту, що має юридичне значення. Рішенням суду встановити факт про те, що він є громадянин України, а також витребувати із Муховеської сільської ради Немирівського району та реєстраційної служби довідки про його майновий стан та приєднати до справи.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.Тому, до заяв в справах окремого провадження застосовуються вимоги ст. 175 ЦПК України щодо форми і змісту позовної заяви, а також вимоги ст. 185 ЦПК України в частині можливості залишення заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Вивчивши скаргу ОСОБА_1 суддею встановлено, що вона за формою та за змістом не відповідає вимогам закону, оскільки подана в рамках окремого позовного провадження не у виді заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме у виді скарги.
Відповідно до статті 55 Конституції, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Однак, зі змісту скарги поданої ОСОБА_1 не зрозуміло чиї дії чи бездіяльність оскаржуються Котенком О.Д.. У разі якщо Котенко О.Д. вирішив сформувати своє звернення саме у виді скарги, то таке звернення повинно відповідати вимогам щодо форми та змісту скарги.
Окрім того, у вступній частині скарги (заяви) зазначено юридичну особу Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області, однак не визначено її процесуальний статус, а саме чи це є заінтерисована особа, чи третя особа, - не зрозуміло.
Однак, зі змісту скарги (заяви) вбачається, що доказів на підтвердження зазначених обставин в порушення п.5 ст.177 ЦПК України позивачем не надано, а саме: відсутні посилання на докази, які підтверджують наявність спору саме між Управлінням державної міграційної служби України у Вінницькій області, оскільки скаржником (заявником) не уточнено чи це є третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету виниклого спору чи не заявляє і в чому полягають такі вимоги. Оскільки становище третіх осіб із їх вимогами, впливає на їх процесуальні права та обов'язки, а також це регламентує порядок вступу третьої особи у судовий процесс. Тому суд пропонує скаржнику (заявнику) ОСОБА_1 визначитися із статусом юридичної особи Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області
У разі, якщо це є заінтересована особа, тоді при визначенні кола заінтересованих осіб при встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту. Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Заінтересовані особи приймають участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів Держави; заінтересованими особами у справах про встановлення юридичного факту для здійснення прав щодо спадкування в залежності від мети встановлення цього факту можуть бути: інші особи, що мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:
- тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки;
-якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Тому ОСОБА_1 , суддя пропонує визначитись із колом процесуальних осіб та надати на огляд суду належні докази.
Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Окрім того, відповідно до п.2 ч.1 ст. 258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
У заяві відсутні докази, які б підтверджували про неможливість вирішення питання про встановлення даного факту у поза судовому порядку, а саме письмової відповіді про причини відмови заявнику чи неможливість отримання заявником або відновлення документів, що посвідчують цей факт у Посольстві Россійської Федерації в Україні.
Процесуальний порядок одержання, дослідження та оцінки змісту і процесуаль ної форми доказів - це встановлена цивіль ним процесуальним законом послідовність отримання, дослідження та оцінки змісту доказів і засобів доказування. Зокрема, особливою процесуальною процедурою характеризується порядок отримання фактичних даних на підставі показань свідків, які мають дипломатичний імунітет.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 ЦПК України особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.
Одночасно суддя звертає увагу ОСОБА_1 на те, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, а позивач зобов'язаний разом з позовом подати всі докази (ч. 2 ст. 83 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України), а в разі неможливості їх подання подати відповідне клопотання про їх витребування разом з позовною заявою (ч. 3 ст. 177 ЦПК України).
Однак скаржник (заявник) не зазначає про виклик свідків і таке клопотання відсутнє.
Крім того, відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року, для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання.
Тому суддя пропонує ОСОБА_1 визначитися із колом свідків
Окрім того у прохальній частині позову наявне клопотання про витребування доказів, а саме ОСОБА_1 просить витребувати з Муховеської сільської ради Немирівського району та реєстраційної служби довідки про його майновий стан та приєднати до справи відповідно до ст. 84 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст. 182 ЦПК України, у випадках визначених цим кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Статтею 183ЦПК України встановлені вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які зокрема,мають містити повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), найменування суду, до якого вона подається; номер справи,прізвище та ініціали судді(суддів),якщо заява(клопотання,заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом,та прохання заявника; підстави заяви (клопотання,заперечення); перелік документів та інших доказів,що додаються до заяви (клопотання,заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом, а також вони підписуються заявником чи його представником.
Відповідно дост.84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи,які він може спростувати; підстави,з яких випливає,що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як встановлено, клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів не відповідає вимогам ст.ст.84, 183 ЦПК України, оскільки не викладене окремим документом, воно не містить вступну описову та прохальну частини, обгрунтування.
Тому суддя пропонує ОСОБА_1 викласти своє клопотання відповідно до вимог закону
Також ОСОБА_1 просить суд поновити йому строк для звернення зі скаргою до суду, однак жодним чином не обґрунтовує пропуск строку встановлений законом при подані такої скарги до суду, не обґрунтовує причини пропуску строку посилаючись на норми законодавства.
Окрім, того зазначаючи у своїй скарзі, що попередній розрахунок суми витрат полягає у судовому зборі, який просить ОСОБА_1 віднести на його рахунок, а також, що від сплати судового збору його не звільнено, скаржник (заявник) жодним чином не огрунтував свою вимогу щодо попереднього розрахунку судових витрат, оскільки при матеріалах скарги ( заяви) наявна його заява де він просить звільнити його від сплати судового збору, а також наводить підстави, які не ґрунтуються на вимогах закону.
Наведені у Законі України «Про судовий збір» випадки звільнення від сплати судового збору є вичерпними. В той же час у разі, якщо особа, яка звертається до суду з позовом, та на яку не розповсюджуються визначені Законом пільги щодо звільнення від сплати судового збору, має незадовільний майновий стан, вона може звернутися до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору .При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно, на підтвердження своїх вимог надати належно оформлену заяву чи належно оформлену скаргу, обґрунтувати свою вимогу щодо попереднього розрахунку судових витрат пов'язаних зі судовим збором, у разі подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтувати таку вимогу відповідно до вимог закону, визначитися із колом процесуальних осіб, обґрунтувати пропуск встановленого строку для подання скарги в порядку окремого провадження, викласти клопотання про витребування доказів на окремому аркуші відповідно до вимог закону, залучити до участі свідків.
Тому суд, відповідно до ст. 185 ЦПК України вважає, що скаргу (заяву) необхідно залишити без руху, надати скаржнику (заявнику) строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'ять днів з дня отримання ухвали суду.
Якщо позивач у встановлений строк відповідно до ухвали суду не виконає зазначені вимоги, то на підставі ч.3 ст. 185 ЦПК України заява буде вважатися неподаною і буде йому повернута.
Керуючись ст. ст.175, 177, 185, 318, ч.4 - 6 ст. 259, ст. 260 ЦПК України, суддя,-
Скаргу ОСОБА_1 , Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху, запропонувавши усунути недоліки у строк не пізніше 5 днів з дня отримання копії ухвали, надавши належно оформлену заяву.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення зазначених недоліків скарга (заява) буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.П. Царапора