Справа № 132/3654/19
Провадження № 2/132/771/19
Іменем України
06.11.2019 Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Павленко І.В.
за участю секретаря Олійник Т.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бережанської сільської ради Калинівського району Вінницької області про визнання права власності,
Позивач в позові вказує, в квартиру АДРЕСА_1 , вона заселилися в 1983 році, як в службове приміщення, яке було надано їй, як медичному працівнику (медичний працівник сільського господарства) колгоспом «Україна» с.Комунарівка, в зв'язку з роботою в колгоспі. Вона постійно проживала в квартирі. За власні кошти проводила газопостачання в квартиру, що вбачається з Робочого проекту газифікації будинку за 1989 рік.
Як голова двору вона неодноразово зверталася до керівництва колгоспу «Україна», а потім КСП «Україна» і ТОВ «Україна» за дозволом на приватизацію квартири, проте її питання залишалось невирішеним.
На даний час їй стало відомо, що ТОВ «Україна» ліквідовано в 2010 році і нинішнє господарство ТОВ «Поділля Агропродукт» не є його правонаступником.
Крім того, вищевказаний будинок не передано в комунальну власність Бережанської сільської ради. За вказаних обставин позивач звернулася в суд з даним позовом.
Позивач в підготовче засідання не з'явилася, однак в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, згідно довідки №912 від 22.10.2019 року, яка надійшла на адресу суду 31.10.2019 року за вх.10039 за підписом сільського голови Г. Фурман , виконавчий комітет Бережанської сільської ради позовні вимоги визнає, просить справу розглянути за відсутності представника сільської ради.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.
У відповідності до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, в квартиру АДРЕСА_1 , позивач заселилися в 1983 році, як в службове приміщення, яке було надано їй, як медичному працівнику (медичний працівник сільського господарства) колгоспом «Україна» с.Комунарівка, в зв'язку з роботою в колгоспі. Позивач постійно проживала в квартирі. За власні кошти проводила газопостачання в квартиру, що вбачається з Робочого проекту газифікації будинку за 1989 рік.
Як голова двору позивач неодноразово зверталася до керівництва колгоспу «Україна», а потім КСП «Україна» і ТОВ «Україна» за дозволом на приватизацію квартири, проте її питання залишалось невирішеним.
ТОВ «Україна» ліквідовано в 2010 році і нинішнє господарство ТОВ «Поділля Агропродукт» не є його правонаступником. Крім того, вищевказаний будинок не передано в комунальну власність Бережанської сільської ради, що підтверджується довідкою №249 від 14.05.2019 року виданою виконкомом Бережанської сільської ради Калинівського району Вінницької області.
Таким чином, позивач володіючи і розпоряджаючись квартирою НОМЕР_1 чотирьохквартирного житлового будинку відкрито і на законних підставах більше 30 років, не може отримати документ про власність на квартиру. Спорів щодо вказаних будівель з третіми особами немає.
Згідно ст.125 Житлового кодексу України позивачка не може бути виселена з квартири.
Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК встановлюються принципові засади набуття права власності. Ними є передусім відкритість переліку підстав його виникнення. Це означає, що право власності може набуватися у будь-який спосіб, що не суперечить закону. Зокрема, найбільш поширеною підставою набуття права власності, як і набуття цивільних прав взагалі, є правочини. Не менш важливою є й презумпція законності набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду.
Відповідно до ЦК України, право власності може набуватися на: а) майно, якого раніше не існувало, а відтак воно не мало власника (на нову річ, у тому числі на плоди та виготовлену продукцію, побудову тощо); б) майно, яке хоча й існувало, але права власності на нього ні в кого не було, або власник якого невідомий, або від якого власник відмовився чи втратив право власності; в) майно, яке перебуває у власності певної особи (до цієї групи можна віднести правочини; таку подію, як смерть особи з відповідним набором юридичних фактів, необхідних та достатніх для набуття права власності спадкоємцями; реорганізацію юридичної особи).
Відповідач позовні вимоги визнає, тому відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.321, 328 ЦК України, 125 ЖК України, ст.ст. 12, 80, 81, 82, 200, 206, 211, 247, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею площею 73,8 м.кв., житловою площею 44,1 м.кв., з частиною підвалу площею 25,4 кв.м., частиною сараю літ.Б площею 30 кв.м., сараю літ.Б2, вартістю 102800,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.