2/130/796/2019
130/1498/19
"05" листопада 2019 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Верніка В.М.,
із участю - секретаря Яковець К.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Жмеринка цивільну справу за позовом Кіріченка Віталія Михайловича в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
25.07.2019 року до Жмеринського міськрайонного суду надійшов даний позов Кіріченка В.М. із вимогами стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованості в сумі 62113,03 грн. за кредитним договором від 13.04.2010 року. Позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що свої зобов'язання за вказаним договором від 13.04.2010 року позивач АТ КБ "Приватбанк" виконав, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі 13000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач своїх зобов'язань за договором кредиту не виконав і станом на 02.07.2019 року допустив заборгованість в сумі 62113,03 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25682,19 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 15800,28 грн., нарахованої пені за прострочення зобов'язання в розмірі 16346,61 грн., нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в розмірі 850 грн., а також штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 2933,95 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.2-4).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 01.08.2019 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 17.10.2019 року визначено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадженння з повідомленням (викликом ) сторін на 05.11.2019 року, зокрема ОСОБА_1 у спосіб розміщення оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України".
Сторони за їх належним викликом в судове засідання не з'явились.
Представник позивача за довіреністю Кіріченко М.А. завчасно подав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_1 причин своєї неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву чи інших клопотань суду не представив. Відтак суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 13.04.2010 року відповідач ОСОБА_1 уклав з позивачем двосторонній правочин, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій зазначено, що ця заява разом з Умовами та Правила надання банківських послуг, а також Тарифами, становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг. У даній заяві позивачем не вказано про власне бажання оформити на своє ім'я банківську картку Кредитка "Універсальна" та не зазначено бажаний кредитний ліміт (а.с.14).
Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором від 13.04.2010 року за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість перед позивачем, що станом на 02.07.2019 року становить 62113,03 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25682,19 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 15800,28грн., нарахованої пені за прострочення зобов'язання в розмірі 16346,61 грн., нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в розмірі 850 грн., а також штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 2933,95 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.5-7,8-13).
У відповідності до вимог ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст.204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Вказаними вище доказами позивачем у достатній мірі доведений факт отримання відповідачем оспорюваного кредиту, що узгожджується із правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 року в справі №755/18246/15-ц.
Разом з тим, суд вважає, що позивачем не доведено власні позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по пені та штрафам з огляду на наступне.
Так, у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року в справі №342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Безпосередньо укладеним між сторонами кредитним договором від 13.04.2010 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не визначено розмірів неустойки.
Довідкою про умови кредитування з використанням Кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщених на сайті http://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені серед іншого пільговий період користування коштами, процентні ставки, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років, та інші умови. Проте, вказані витяги, що представлені суду позивачем, не містять відомостей щодо їх підписання відповідачем за відсутності вказівки імені певної особи.
Отже, матеріали справи не містять об'єктивних підтверджень, що саме ці витяги з Тарифів та з Умов та правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Тому при вирішенні даного цивільного спору не підлягають застосуванню положення ч.1 ст.634 ЦК України, якими передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона не може запропонувати свої умови договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" з часу виникнення спірних правовідносин 13.04.2010 року до моменту вказаної дати надходження до суду цього позову 25.07.2019 року, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
З огляду на наведене без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, неустойки за прострочення виконання зобов'язань, тобто пені та штрафу, а також їх розміру та порядку нарахування, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Судом враховується, що відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 13.04.2010 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а такою належно не визначили відповідні види неустойки за невиконання кредитних зобов'язань (пеню, штрафи).
Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка"), ("Стандарт"), оскільки такі не містять підпису позичальника, викладена у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року в справі №6-16цс15.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості із нарахованої пені за прострочення зобов'язання в розмірі 16346,61 грн., нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. в розмірі 850 грн., а також штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 2933,95 грн. - штраф (процентна складова) є безпідставними та задоволенню не підлягають у зв'язку з відсутністю передбаченого обов'язку відповідача щодо їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 13.04.2010 року, та внаслідок неналежності стосовно цих умов решти представлених позивачем доказів, а саме витягів з Тарифів та Умов.
Клопотань про застосування до спірних правовідносин позовної давності ніким із учасників справи не заявлено.
З урахуванням сукупності наведеного суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 13.04.2010 року в сумі 41482,47 грн. - боргу за тілом кредиту, включно із простроченим тілом кредиту (25682,19 грн. + 15800,28 грн.).
Також пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача згідно ч.1 ст.141 ЦПК України необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при подачі позовної заяви до суду в розмірі 1921 грн. (а.с.1), виходячи з обмеженої законом мінімальної ставки судового збору стосовно вимог майнового характеру для юридичної особи, яка не підлягає іншому зменшенню, незалежно від розміру фактично задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.15, 16, 509, 526, 527, 530, 548-551, 610, 612, 614, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 274, 275, 279 ЦПК України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканця с. Слобода-Межирівська Жмеринського району Вінницької області,) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м.Дніпро Дніпровської області, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р НОМЕР_2 АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 08.09.2008 року станом на 16.05.2019 року в сумі 41482 (сорок одна тисяча чотириста вісімдесят дві) гривні 74 копійок, а також 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню судового збору.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в частині стягнення з ОСОБА_1 16346 гривень 61 копійки пені за прострочення зобов'язання, 850 гривень пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500 гривень штрафу (фіксована частина) та 2933 гривень 95 копійок штрафу (процентна складова) - відмовити.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строків його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Вернік В.М.