іменем України
Справа № 126/1695/19
Провадження № 1-кп/126/350/2019
07 листопада 2019 року м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь кримінальне провадження №12019020090000328 від 10.07.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Велика Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
- 09.03.2016 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, яке було змінено ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 08.06.2016 року на покарання у вигляді 70 годин громадських робіт;
- 26.04.2017 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 15, ч. 2 ст 185 КК України до покарання у вигляді двох років позбавлення волі;
- 15.05.2017 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст 162, ч.3 ст 185 КК України до покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі, 14.03.2019 року звільнений на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 28.02.2019 року умовно-достроково на невідбутий строк один рік двадцять один день,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,
06 липня 2019 року близько 18 год. в с. Поташня Бершадського району Вінницької області, ОСОБА_4 , повертаючись з центру села разом із своїм братом ОСОБА_6 , на запрошення останнього пішов до домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_2 , володільцем якого являється ОСОБА_5 , з якою проживав ОСОБА_6 на той момент. Прийшовши до вказаного домоволодіння, ОСОБА_6 вийняв скобу навісного замка вхідних дверей, після чого разом з ОСОБА_4 вони зайшли до будинку та лягли спати.
07 липня 2019 року, близько 09 год. 30 хв. до свого домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_2 , повернулася ОСОБА_5 , яка виявила зірваний навісний замок та ОСОБА_6 разом із ОСОБА_4 , які спали в будинку. Після цього, ОСОБА_5 вигнала останніх з будинку, заборонивши їм заходити до нього без її згоди. При цьому, ОСОБА_6 закрив вхідні двері до будинку, забивши назад скобу навісного замка та пішов разом із ОСОБА_5 до центру села. В свою чергу, ОСОБА_4 пішов в напряму вул. Незалежності, однак по дорозі згадав, що в будинку залишилися цукерки, які вони купували разом з ОСОБА_6 . Тоді, ОСОБА_4 повернувся до будинку ОСОБА_5 , підійшов до вхідних дверей будинку та вийняв руками скобу навісного замка, таким чином відчинив вхідні двері. Після цього, останній зайшов до будинку, за відсутності визначених законом підстав, без відповідного рішення суду, всупереч волі та без згоди володільця ОСОБА_5 , де в одній з кімнат взяв цукерки та покинув будинок.
Вказаними діями, ОСОБА_4 порушив ст. 12 Загальної декларації прав людини, яка прийнята і проголошена Резолюцією 217 А (Ш) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та ст. 17 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року, який набув чинності для України 23 березня 1976 року, згідно якої «... ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканість його житла... Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань», ст. 30 Конституції України, яка передбачає, що проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку є можливим виключно на підставі мотивованого рішення суду, не маючи такого рішення суду і інших законних підстав, а також дозволу особи, яка проживає в будинку і якій належить даний будинок.
Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла.
Потерпіла ОСОБА_5 , у судовому засіданні заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою від обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 проти закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення не заперечували.
З'ясувавши позиції сторін кримінального провадження, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 п. 7 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч.1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого. Відповідно до п. 1 ч. 1 цієї ж статті провадження по кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України відносяться до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що кримінальне провадження слід закрити відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення.
Керуючись ст.ст. 26 ч.4, 284 ч.6, 477 ч.1 п.1 КПК України, -
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 162 КК України у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд Вінницької області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1