Справа № 367/8548/17
Провадження №2/367/416/2019
Іменем України
23 жовтня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді Оладько С.І.
за участі секретаря Герус Н
позивача ОСОБА_14
3-ї особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , 3-і особи на стороні позивача ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТ БАНК», ОСОБА_7 ,3-і особи Ірпінський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області,державний виконавець Жук Тетяна Анатоліївна,приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Артемович про визнання виконавчого напису таким,що не підлягає виконанню та по заявам ОСОБА_3 про уточнення позовних вимог
Позивач звернулась до суду із позовом,відповідно до якого зазначила,що вона, треті особи по справі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та відповідач ОСОБА_10 є співвласниками двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Вище названа квартира належить їм на праві спільної часткової власності і її вони отримали в порядку безоплатної приватизації.
В даній квартирі постійно проживає вона із своїми дітьми ОСОБА_11 та неповнолітнім сином ОСОБА_12
05.12.2017року по пошті на ім'я відповідача ОСОБА_10 , її брата, з Ірпінського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшла Постанова від 13.10.2017року про відкриття виконавчого провадження.
Із постанови про відкриття виконавчого провадження за №54894985 вбачається, що дане виконавче провадження державного виконавця було відкрите на підставі виконавчого напису №5759, виданого 07.07.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ЗАВАЛІЄВИМ А.А. по заяві стягувана ПАТ КБ «Приват банк» по боргах ніби то відповідача ОСОБА_13 .
Оскільки виконавчий напис №5759 від 07.07.2017 року вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ЗАВАЛІЄВИМ А.А. стосується її прав та житлових прав і інтересів її дітей та виданий з порушенням Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, то вона змушена звертатися в суд з позовом про визнання виконавчого запису таким, що не підлягає виконанню .
Вважає, що виконавчий напис за №5759 від 07.07.2017 року вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ЗАВАЛІЄВИМ А.А. з грубими порушеннями Порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами України і, як наслідок, було неправомірно відкрите виконавче провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на Предмет іпотеки, належний відповідачу ОСОБА_14 на праві спільної часткової власності.
При вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус ЗАВАЛІЄВ А.А. не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості боржником, чим порушив вимоги ст. 88 Закону «Про нотаріат».
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх
Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Але приватний нотаріус ЗАВАЛІЄВ А.А. при вчиненні 07.07.2017 року виконавчого напису не врахував, що боржник ОСОБА_10 не тільки не надавав, але й не отримував від стягувача, будь- яких повідомлень, оскільки за місцем його реєстрації ніяких листів з банку не надходило.
Крім того, при вчиненні виконавчого напису за заявою стягувача, приватний нотаріус ЗАВАЛІЄВ А.А. не мав і не міг мати оригіналу нотаріально посвідченого іпотечного договору, оскільки всі документи на квартиру знаходяться у мене та 3-х осіб, власників спірної квартири.
До того ж, приватний нотаріус ЗАВАЛІЄВ А.А., вчиняючи 07.07.2017 року виконавчий напис по заяві стягувана, не врахував, що відповідно до ч.1 СТ.590 ЦК звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням СУДУ, а так як майно, відносно якого державний виконавець вчинив виконавчий напис, являється спільною частковою власністю, то воно відповідно до вимог ст.578 ЦК України може бути предметом застави лише за згодою усіх співвласників.
Таким чином, оскільки звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження повинно здійснюватися на підставі рішення суду, а предмет забезпечувального обтяження являється спільною частковою власністю, то приватний нотаріус ЗАВАЛІЄВ А.А. відповідно до вимог п. 1.3 Порядку вчинення нотаріальних дій, повинен був відмовити у вчиненні виконавчого напису, оскільки звернення стягнення на майно, яке являється спільною частковою власністю, предметом застави може бути лише за згодою всіх співвласників, а вона та інші співвласники не тільки не давали згоди на заставу частки майна боржника, але навіть нічого не знали про це.
Позивач просила визнати таким ,що не підлягає виконанню виконавчий напис №5759,вчинений 07.07.2016р приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.В щодо звернення стягнення на частку майна боржника ОСОБА_7 .
У послідуючому позивач подала до суду уточнюючу позовну заяву,відповідно до якої додатково зазначила,що приватний нотаріус ЗАВАЛІЄВ А.А. при вчиненні 07.07.2017 року виконавчого напису не врахував, що боржник ОСОБА_10 не тільки не надавав, але й не отримував від стягувача, будь- яких повідомлень, оскільки за місцем його реєстрації ніяких листів з банку не надходило.Із наданих приватним нотаріусом документів вбачається,що банк нібито направив боржнику ОСОБА_7 повідомлення про вчинення виконавчого напису,але за іншою адресою ніж вказано в анкеті заяві боржника-в заяві вказано його адреса «АДРЕСА_1 »,а банк нібито направив боржнику лист за адресою АДРЕСА_3 ».Таким чином приватний нотаріус не мав безспірних відомостей про те,що до звернення банку з заявою про вчинення виконавчого напису боржник був у встановленому порядку повідомлений про надіслання йому вимоги за належним місцем проживання,у зв'язку з чим нотаріус був зобов'язаний відмовити у вчиненні виконавчого напису.
Позивач просить визнати таким ,що не підлягає виконанню виконавчий напис №5759,вчинений 07.07.2016р приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.В щодо звернення стягнення на частку майна боржника ОСОБА_7 .
Позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.
Представник відповідача ПАТ КБ «Приват банк» у судове засідання не з1явився.про день та час розгляду справи повідомлявся неодноразово.До суду надійшов відзив на позовну заяву позивача,згідно якого відповідач позов не визнає,просить у позові відмовити,поскільки позивач не є стороною виконавчого напису,її права при вчиненні даного виконавчого напису не були порушені (а.с 88-91 т1).
Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився,про день та час розгляду справи повідомлявся неодноразово відповідно до вимог ст..128,130 ЦПК України,у зв'язку з чим суд розглянув справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
3-я особа по справі ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позов та просить його задовольнити,поскільки приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги Закону України «Про нотаріат»,Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій ,а також було порушено права та законні інтереси позивача,її дітей та права 3-х осіб,поскільки квартира належить на праві спільної часткової власності 4 особам.
3-і особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з'явились,про день та час розгляду справи повідомлені належним чином,згідно письмового пояснення ОСОБА_5 просить позов задовольнити.
Представник 3-ї особи Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби та державний виконавець Жук Т.А у судове засідання не з'явились,про день та час розгляду справи повідомлені.
Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А у судове засідання не з'явився,до суду надійшли заяви про розгляд справи за його відсутності.
Суд,заслухавши пояснення учасників справи,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов таким,що не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»
Відповідно до ст.. 5 ЦПК України «Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»
Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України «Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.»
Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено,що 05.02.2014 р між ОСОБА_7 та ПАТ КБ «Приватбанк» було підписано анкеру -заяву,яка разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг складають договір про надання банківських послуг.Відповідно до умов договору ОСОБА_7 було видано кредитну картку «Універсальну» з встановленим кредитним лімітом,що підтверджується копією заяви анкети (а.с.79 т1).
Також,у судовому засіданні встановлено,що 13.06.2017р представник публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» звернувся із заявою до приватного нотаріуса Чернігівського нотаріального округу Завалієва А.А про вчинення виконавчого напису про стягнення із ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором б/н від 05.02.2014р у суммі 181949грн03 коп (а.с.78 т 1).
07.07.2017р приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округу Завалієвим А.А було вчинено виконавчий напис №5759 про стягнення із ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 05.02.2014р у суммі 181949грн03 коп.
13.10.2017р державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Жук Т відкрито виконавче провадження № 54894985 з примусового виконання виконавчого напису №5759 про стягнення із ОСОБА_7 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 05.02.2014р у суммі 181949грн03 коп. та вчиняються відповідні виконавчі дії.(а.с.182-206 т 1)
Відповідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.»
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 від 29.06.1999р, «Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.»
Відповідно до правових позицій,викладених у постанові Верхового Суду від 23.01.2018р у справі 61-154св18 зазначено,що «Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.»
Відповідно до Узагальнення судової практики «про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02.07.2014р зазначено,що Судам слід мати на увазі, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право.
Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-XII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документам.
Слід пам'ятати, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а перевіряє безспірність заборгованості в контексті наявності документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до ст.. 50 Закону України «Про нотаріат» Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт
оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.»
У судовому засіданні встановлено,що виконавчий напис №5759 від 07.07.2017р не оспорюється особою,стосовно якої даний виконавчий напис вчинено,а саме відповідачем по справі ОСОБА_7 Даний виконавчий напис оскаржується співвласником квартири АДРЕСА_1 ,співвласником якої є також відповідач по справі ОСОБА_7 .При цьому,як вбачається із технічного паспорту на зазначену квартиру (а.с.8) частки співвласників зазначеної квартири у праві власності на квартиру визначені,і частка кожного із співвласників складає ј частину.
Під час розгляду даної справи по суті суду не надано жодного доказу на підтвердження тих обставин,що вчиненою нотаріальною дією,виконавчим написом,який був вчинений приватним нотаріусом Завалієвим А.А порушені права та законні інтереси позивача чи її неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.. 76 ЦПК України «Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
2. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.»
Відповідно до ст.. 77 ЦПК України « 1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.. 78 ЦПК України «1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.»
Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»
Однак,жодного доказу на підтвердження тих обставин,що оскаржуваним виконавчим написом порушуються права позивача та її дітей та у чому саме полягають дані порушення, до суду не були надані.
У судовому засіданні було встановлено,що відповідач ОСОБА_7 проживає за адресою АДРЕСА_4 .Також встановлено,що для вчинення виконавчого напису приватним акціонерним товариством «КБ'Приватбанк» було надано документи,у тому числі письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором,яка була направлена ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_4 (а.с.76 т 2).Однак,як уже зазначалось раніше ,боржник ОСОБА_7 вчинення виконавчого напису не оспорює,позивач по даній справі не надала до суду належних та допустимих доказів тих обставин,що вчиненою нотаріальною дією,виконавчим написом,який був вчинений приватним нотаріусом Завалієвим А.А порушені права та законні інтереси позивача чи її неповнолітніх дітей.
У зв'язку з викладеними обставинами суд вважає позов не обґрунтованим, не доведеним та таким,що не підлягає до задоволення,у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу у позові..
На підставі ст. 578,590 ЦК України ст..20,50,87,88 Закону України «Про нотаріат»,керуючись ст.ст. 4,10,76,259,264-265,268 , 273 ,365 ЦПК України суд,
ОСОБА_3 у позові відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги ,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію рішення суду направити відповідачам по справі та 3-м особам для відома.
Повний текст рішення буде виготовлений 02.11.2019р.
Суддя: С.І. Оладько