Справа № 366/2021/19
Провадження № 2/366/650/19
Іменем України
01 листопада 2019 року Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючої-судді: Тетервак Н.А.,
при секретарі - Німченко Н.Ю.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, в смт.Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її племінник - ОСОБА_4 .
На день його смерті залишилось спадкове майно:
-житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належав покійній бабусі спадкодавця (матері позивача) - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після якої ОСОБА_4 прийняв, але не оформив своїх спадкових прав у встановленому законом порядку.
Спадщину після смерті племінника вона прийняла, подала заяву про прийняття спадщини до Іванківської районної державної нотаріальної контори, 10 листопада 2018 року (спадкова справа №432 за 2018 рік).
Спадщину після смерті ОСОБА_5 , 1938 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняв її онук (племінник позивача) - ОСОБА_4 , заявою №125 від 18 лютого 2015 року, але не оформив своїх спадкових прав у встановленому законом порядку. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та вона, ОСОБА_1 від прийняття спадщини відмовились, зареєстрованими заявами 18 лютого 2015 року (спадкова справа №54 за 2015 рік). Інших спадкоємців, які б мали право на спадщину, немає.
08 серпня 2019 року позивач звернулася до Іванківської районної державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок їй було відмовлено, оскільки не було пред'явлено правовстановлюючого документу на спадковий будинок.
У 1940 році батьки ОСОБА_5 побудували житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння вони будували за власні кошти та власними силами, але ніяких правовстановлюючих документів на вказане майно не було оформлено. Після їх смерті будинок по сільській раді перейшов до ОСОБА_5 . Документами, що підтверджують право власності на будинок є довідки Дитятківської сільської ради (виписка з по господарської книги №7, номер об'єкта погосподарського обліку НОМЕР_3 та виписка із земельно-кадастрової книги).
Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину та претендує на спадкове майно, після смерті ОСОБА_4 , є вона, його тітка - ОСОБА_1 . Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, немає.
Позивач просить визнати за нею право приватної власності на спадкове майно її племінника - ОСОБА_4 , а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
У судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач звернулася до суду з заявою, в якій просила розглянути справу без її участі ; позовні вимоги підтримує повністю .
Відповідачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали до суду заяви, завірені сільським головою Дитятківської сільської ради Іванківського району Київської області, в яких просять справу
розглядати без їх участі. Позовні вимоги визнають.
Відповідач, Дитятківська сільська рада Іванківського району Київської області, звернулися до суду з листом про те, що заперечень проти позову ОСОБА_1 не мають; позов визнають. Просять розглядати справу без участі представника сільської ради.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, якщо відповідач визнає позов і маються підстави для його задоволення, суд задовольняє позов.
Позивач надала суду належні докази спадкоємиці за законом: копію свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копію свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копію свідоцтва про своє народження; копію свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 , з якого слідує, що позивачка одружилась з ОСОБА_6 та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_6 .
Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для набуття спадщини необхідна наявність ряду умов. Першою необхідною умовою є відкриття спадщини, під якою розуміють настання таких юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у спадкоємця права на набуття спадщини - права на спадкування. До таких юридичних фактів, передусім, відноситься смерть спадкодавця. Але в момент відкриття спадщини спадкоємець набуває лише право на спадкування, але не право власності на саму спадщину. Для виникнення права власності на спадщину спадкоємець повинен належним чином здійснити (реалізувати) право на прийняття спадщини. Здійснення права на спадкування, передусім, полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як вбачається з постанови ОСОБА_8 , державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори від 08 серпня 2019 року, після ОСОБА_5 , 1938 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщину прийняв: ОСОБА_4 - внук спадкодавці, заявою № 125 зареєстрованою 18 лютого 2015 року. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 від прийняття спадщини відмовилися зареєстрованими заявами 18 лютого 2015 року. Інших спадкоємців немає. (с/с 54/2015).
За даними нотаріальної контори після ОСОБА_4 , 1989 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину прийняла : ОСОБА_1 - тітка спадкодавця, заявою №1075 зареєстрованою 10 листопада 2018 року. Інших спадкоємців немає. (с/с 432/2018).
Згідно ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до п.23.Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись , якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Крім того, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори від 08 серпня 2019 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на будинок.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.392 ЦК України).
Згідно з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання
права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимога позивачів підлягає задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Отже, маються підстави для задоволення позову.
Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 328, 392, 1223,1269,1270,1298 ЦК України, ст.ст. 12,13,141,258,259,263,264,265,354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , 1968 р.н. (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після якої прийняв її онук (племінник ОСОБА_1 )- ОСОБА_4 , але не оформив своїх спадкових прав у встановленому законом порядку. Будинок дерев'яний, розміром житлової площі 27,1 кв. метрів, розміром загальної площі 48,5 кв. метрів, в плані під літ. «А». Надвірні будівлі: веранда «а1», ганок «а2», сарай «Б», вбиральня «В», хвіртка №1,3, огорожа №2,4.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Н.А.Тетервак