"22" жовтня 2019 р. Справа № 363/2160/19
22 жовтня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Ковшун А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про збільшення розміру аліментів. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09.09.2016 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття. Однак, вказана сума останнім часом не відповідає елементарним вимогам дитини. Доходи позивача значно зменшились, у зв'язку із чим не може в повній мірі забезпечити потреби доньки. Позивач вважає, що визначений судом розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає зміні та вираженню у відсотковому розмірі у частці від доходів платника аліментів.
В зв'язку з викладеним, позивач просить суд збільшити розмір аліментів, що встановлений рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09.09.2016 року №363/1879/16-ц та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2 500,00 грн., щомісячно, від дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 08.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному проваджені.
В судове засідання 22.10.2019 року, позивач не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання, 22.10.2019 року, не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Згідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 від 26.02.2014 року, батьками являються: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09.09.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 18.05.2016 року і до її повноліття.
Частиною 1 статті 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно до ч.3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька або у твердій грошовій сумі.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини»).
Даний висновок міститься в правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 05.02.2014 року по справі № 143 цс 13.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік», Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік», Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік», Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік», Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік», Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік», Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 2012 року по 2019 рік змінювався. Так, у 2012 році прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становив: з 1 січня - 1112 гривень, з 1 квітня - 1134 гривні, з 1 липня - 1144 гривні, з 1 жовтня - 1161 гривня, з 1 грудня - 1197 гривень; у 2013 році прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становив: з 1 січня - 1210 гривень, з 1 грудня - 1286 гривень; у 2014 році прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становив - 1286 гривень; у 2015 році прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становив: з 1 січня 2015 року - 1286 гривень, з 1 вересня - 1455 гривень; у 2016 році прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становив: з 1 січня 2016 року - 1455 гривень, з 1 травня - 1531 гривня, з 1 грудня - 1689 гривень; у 2017 році прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становив: з 1 січня 2017 року - 1689 гривень, з 1 травня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1860 гривень; у 2018 році прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становив: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень;
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Таким чином, з часу присудження аліментів, які були визначені рішенням суду від 09.09.2016 року, у розмірі 1 000,00 грн. на дитину, через значні інфляційні процеси в Україні значно підвищилася вартість життя. У зв'язку з чим, вищевказаний розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 не може забезпечити належний рівень її матеріального утримання, оскільки даний розмір менший ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно до положень статей 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Враховуючи вищенаведене, суд при розгляді вимог позивача про збільшення розміру аліментів враховує те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам не відповідає, тому з вказаних підстав розмір присуджених аліментів підлягає збільшенню.
У сукупності наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про збільшення аліментів в розмірі 2 500,00 грн., але не менше ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 4, 180-182 СК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -
Збільшити розмір аліментів стягнених на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09.09.2016 року та стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 ) на утримання спільної неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 2 500,00 грн. від дня подачі позову, а саме з 24.05.2019 року, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня виготовлення повного тексту рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , і.н. НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , і.н. НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Суддя О.Д. Рудюк