Справа № 362/502/19
Провадження № 2/362/1350/19
(З А О Ч Н Е)
04 листопада 2019 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Лущик Т.М.,
за участю представника позивача - ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування вимог якого зазначив, що за участю належного йому на праві власності автомобіля і автомобіля під керуванням відповідача відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено належний йому автомобіль. Постановою уповноваженого органу від 10.01.2018 року, відповідача визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди.
Оцінивши розмір заподіяної йому шкоди, посилаючись на відповідні норми матеріального права, позивач просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 287 339 гривень 87 копійок та моральну шкоду в сумі 25 000 гривень 00 копійок.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги заяви та просив задовольнити позов з викладених у ньому підстав.
Оскільки отримана судом інформація не дала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача, суд відповідно до вимог частини десятої статті 187 ЦПК України здійснив виклик відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Враховуючи, що відповідач, який був належним чином повідомлений про місце, день і час розгляду справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, не прибув в судове засідання і не повідомив суд про причини свого неприбуття, суд вважає причини неприбуття відповідача в судове засідання неповажними.
Оскільки, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, не подав відзив та позивач не заперечила проти вирішення справи в заочному порядку, на підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши вступне слово представника позивача та дослідивши письмові докази по справі в повному обсязі, суд встановив наступні обставини.
Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М. від 10 січня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення № 362/6762/17-п встановлено, що 15 грудня 2017 року о 17 годині 15 хвилин ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Газ», номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Залізничній в селищі Калинівка Васильківського району Київської області, при виїзді на перехрестя нерівнозначних доріг, не надав переваги в русі автомобілю марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , що рухався по головній дорозі, в результаті чого трапилось ДТП в якій автомобілі отримали механічні пошкодження.
Вказаною постановою встановлено і повністю доведено вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності (а. с. 11).
Нормою частини 4 статті 61 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України, передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Нормою частини 1 статті 1166 ЦК України, передбачено, що шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Норма пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За замовленням позивача здійснено оцінку вартості аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу про що складено два Звіт № 369-ф/18 від 17.12.2017 року відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП станом на 17.12.2017 року складає 285 339 гривень 87 копійок (а.с. 34 - 46, 13 - 29).
Також, у зв'язку із виконанням вказаної оцінки позивачем було сплачено вартість таких послуг в сумі 2 000 гривень 00 копійок, що підтверджується відповідною квитанцією № 369-ф/18 від 01.08.2018 року (а.с. 31).
Отже, у зв'язку із пошкодженням внаслідок вчиненого з вини відповідача ДТП, позивачу завдано матеріальну шкоду в загальній сумі 287 339 гривень 87 копійок, а тому, суд приходить до висновку, що вказаний розмір шкоди завданої майну позивача зобов'язаний відшкодувати відповідач.
Норма частини першої статті 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оскільки факт порушення прав позивача з боку відповідача доведено повністю, суд приходить до висновку, що внаслідок пошкодження майна позивача, йому також завдана і моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких зазнав позивач у зв'язку з пошкодженням його майна.
При цьому, суд враховує, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивач був змушений вирішувати питання щодо усунення негативних наслідків пошкодження належного йому автомобіля, внаслідок чого було порушено нормальний спосіб життя позивача та потребувало додаткових зусиль з його боку.
Враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, їх характер, тривалість і обсяг, ступень вини особи, яка завдала моральну шкоду, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди суд задовольняє повністю і приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача розміру грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000 гривень 00 копійок.
Одночасно, при визначенні розміру відшкодування, суд враховує вимоги розумності і справедливості.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у встановленому судом обсязі завданої позивачу шкоди.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до договору про надання правової допомоги від 09 серпня 2018 року, позивач платила адвокату Вовчуку М.В. гонорар в сумі 7 500 гривень 00 копійок (а.с. 32, 33).
Так, на підставі статей 137, 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід присудити понесені останнім і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 23, 993, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 137, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 280 - 282 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 287 339 (двісті вісімдесят сім тисяч триста тридцять дев'ять) гривень 87 копійок, моральну шкоду в сумі 5 000 (п'ять) тисяч гривень 00 копійок та 11 058 (одинадцять тисяч п'ятдесят вісім) гривень 21 копійку у відшкодування судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий
Дата складення повного судового рішення - 07 листопада 2019 року.