Справа № 357/9745/19
2-а/357/313/19
іменем України
06 листопада 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача -Новогребельської І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2в м.Біла Церква в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради Київської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
03 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративними позовами до Озернянської сільської ради Київської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи тим, що 06 червня 2019 року відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 201357 (далі - протокол про адміністративне правопорушення).
Згідно нього його звинувачено у вчиненні правопорушення з наступним складом: «06 червня 2019 року близько 12:00 год. за адресою: вул. Тиха вивіз відходи грибів на територію загального користування Озернянської сільської ради, чим порушив Правила благоустрою на території населеного пункту с. Озерна».
07 серпня 2019 року відбулось засідання адміністративної комісії Озернянської сільської ради, за результатами якого винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення № 3 (далі - спірна постанова).
Згідно неї, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена с г. 152 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гри.
З таким рішенням не погоджується з наступних підстав.
Згідно пп. 1-2 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються: адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими нате ним Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Згідно ч. 3 ст. 1 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.
Отже, у сільських радах, які представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися.
Згідно загальнодоступної інформації в мережі Інтернет, село Озерна, Білоцерківського району налічує близько 2 970 жителів.
Отже, згідно положень законодавства про місцеве самоврядування при Озернянській сільській раді має бути створений виконавчий орган, при якому має функціонувати адміністративна комісія.
В порушення зазначених норм, адміністративна комісія створена при Озернянській сільській раді, а не при її виконавчому комітеті.
Таким чином, вона не має права розглядати справи про адміністративні правопорушення за ст. 152 КУпАП.
Разом з тим, при винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності допущені інші порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі до-держання законів, зміцнення законності.
Отже, особа, що здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення має діяти в точній відповідності із встановленою законом процедурою.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення: прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ч. 1 ст. 256 КУпАП).
Отже, серед іншого, у протоколі про адміністративне правопорушення обов'язково зазначається суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане порушення.
Всупереч зазначеному, в протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до якого його притягнуто до адміністративної відповідальності не зазначено, який саме пункт Правил благоустрою на території населеного пункту с. Озерна ним порушений, їх реквізити тощо.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. потерпілого. їх законних представників і адвоката.
Отже, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення перевіряє чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
В свою чергу, адміністративна комісія Озернянської сільської ради не виконала свого обов'язку перевірити його на відповідність закону при підготовці справи до розгляду, не виявила того, що він не відповідає положенням ч. 1 ст. 256 КУпАП та не вжила заходів щодо повернення протоколу про адміністративну відповідальність до органу, який його склав для усунення недоліків.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Отже, особа, що притягається до адміністративної відповідальності має право по-давати докази та клопотання, при цьому без неї вона може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час.
На засіданні адміністративної комісії його не було, в зв'язку із чим він не мав можливості подати свої доводи і заперечення.
Стверджує, що гриби, які відвантажені на території вул. Тиха у с. Озерна не є відходами, вони знаходяться на орендованій ним земельній ділянці, яка не є місцем загального користування.
Адміністративна комісія Озернянської сільської ради в постанові встановила порушення ним Закону України «Про благоустрій населених пунктів», тоді як в протоколі вказане порушення ним Правил благоустрою на території населеного пункту с. Озерна без зазначення пункту та їх редакції.
Таким чином, його було позбавлено можливості підготуватись до розгляду справи про адміністративне правопорушення, ознайомитись із пунктом Правил благоустрою на території населеного пункту с. Озерна, який нібито ним порушений, сформувати певну правову позицію та в кінцевому результаті притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення норм закону, про який в протоколі про адміністративне правопорушення не йшлося жодної мови і про що його не повідомляли.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини йогопропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зазначаю, що оскаржувана постанова отримана ним 15 серпня 2019 року, після чого витрачений час на пошук адвоката та отримання консультації.
Таким чином, вважає, що такі причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані поважними.
Просив суд задовільнити клопотання, визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду із даним позовом поважними та поновити його, визнати дії адміністративної комісії Озернянської сільської ради щодо винесення постанови за справою про адміністративне правопорушення № 3 від 07 серпня 2019 року - протиправними, скасувати постанову адміністративної комісії Озернянської сільської ради щодо винесення постанови за справою про адміністративне правопорушення № З від 07 серпня 2019 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ст. 152 КУпАП - закрити; вирішити питання щодо розподілу судових витрат, які складаються із витрат на правничу допомогу, орієнтовний розмір - 1000 грн. ( а. с. 5-12 ).
Ухвалою судді від 05 вересня 2019 року постановлено відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради Київської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ( а. с. 21-22 ).
07 жовтня 2019 року за вх. № 36766 судом отримано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому просили відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 обґрунтовуючи наступним.
До Озернянської сільської ради на розгляд адміністративної комісії при виконкомі Озернянської сільської ради надійшов протокол про адміністративне правопорушення ГВ № 201357 від 06.06.2019 року, складений ДОП Білоцерківського відділу поліції стосовно ОСОБА_1 .
Згідно відомостей вказаних у вищезазначеному протоколі про адміністративні правопорушення ГВ № 201357 від 06.06.2019 року встановлено, що 06.06.2019 року близько 12:00 за адресою: с. Озірно по вул . Тиха - ОСОБА_1 вивіз відходи грибів на територію загального користування Озернянської сільської ради, чим порушив Правила благоустрою на території населеного пункту с. Озерна.
Про дату розгляду протоколу про адміністративне правопорушення ГВ № 201357 від 06.06.2019 року ОСОБА_1 повідомлявся телефонограмою.
07.08.2019 року відбулось засідання адміністративної комісії при виконкомі Озернянської сільської ради, за результатами якого винесено постанову про адміністративне правопорушення №3, відповідно до якої, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушенні, відповідальність за яке передбачена ст.152 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено - сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до пп.п.4 пункту «б» частини 1 ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в Озернянській сільській раді Білоцерківського району Київської області створено адміністративну комісію Озернянської сільської ради при виконкомі на підставі рішення виконавчого документу від 24.12.2015 року № 46 (копія додається).
Таким чином, адміністративна комісія при виконкомі Озернянської сільської ради створена на підставі рішення виконавчого документу від 24.12.2015 року № 46 при виконкомі Озернянської сільської ради відповідно до тих приписів і норм, як вимагається в пп.п.4 пункту «б» частини 1 ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Як вбачається із ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Окрім вищенаведеного, в описовій частині позову позивач стверджує, що гриби, які він відвантажив на території вул. Тиха с. Озерна не є відходами, вони знаходяться на орендованій ним земельній ділянці, яка не є місцем загального користування.
Однак з таким твердженням позивача не можливо погодитись, оскільки договір оренди земельної ділянки №1410 від 19.08.2019 року він уклав з Озернянською сільською радою Білоцерківського району Київської області, вже після скоєння адміністративного правопорушення та після складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення ГВ № 201357 від 06.06.2019 року, ДОП Білоцерківським відділом поліції.
Також в долученому позивачем договорі оренди земельної ділянки №1410 від 19.08.2019 року не можливо ідентифікувати, яку саме ділянку він орендує, оскільки до вказаного ним договору, не додано план викопіровки земельної ділянки із зазначенням площі та адреси знаходження земельної ділянки.
На спростування посилань позивача в позові щодо того факту, що він здійснив викид відходів на земельну ділянку, яка перебуває в нього в оренді, Озернянська сільська рада долучає до матеріалів відзиву план викопіровки земельних ділянок, які перебувають в категорії земель загального користування (копія плану викопіровки додається).
Також, в долучених до матеріалів позову ОСОБА_1 агрохімічний аналіз добрив від 05.08.2019 року грибного компосту на підставі зразка 9в0014, з вказаного аналізу не вбачається, які саме зразки відбирались для вказаного аналізу.
Тому, долученим до позову агрохімічним аналізом добрив від 05.08.2019 року не доведено, що аналіз здійснювався саме на підставі тих зразків відходів грибів, які позивач вивіз на територію загального користування Озернянської сільської ради, тому зазначені доводи позивача не можуть братися до уваги, також у вказаному аналізі не зазначено, що грибний компост не є відходами у розумінні Закону України «Про відходи».
Згідно із Законом України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про відходи" - зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 162 КАС України ( а. с. 46-49 ).
21 жовтня 2019 року за вх. № 38472 судом отримано від відповідача додаткові пояснення, в яких зазначено наступне.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено - сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до пп.п.4 пункту «б» частини 1 ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в Озернянській сільській раді Білоцерківського району Київської області створено адміністративну комісію Озернянської сільської ради при виконкомі на підставі рішення виконавчого документу від 24.12.2015 року № 46 (копія додається).
Таким чином, адміністративна комісія при виконкомі Озернянської сільської ради створена на підставі рішення виконавчого документу від 24.12.2015 року №46 при виконкомі Озернянської сільської ради відповідно до тих приписів і норм, як вимагається в пп.4 пункту «б» частини 1 ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Також рішенням сесії Озернянської сільської ради сьомого скликання №15-213 від 30.01.2018 року затверджені Правила благоустрою території сіл Озерна, Коржівка, Межове Білоцерківського району Київської області, відповідно до п. 5.6 Правил заборонено вивозити і звалювати у не відведених для цього місцях відходи, інше сміття та влаштовувати стихійні звалища.
Тому враховуючи вищезазначені тези, ОСОБА_1 було порушено п. 5.6 Правил заборонено вивозити і звалювати у не відведених для цього місцях відходи, інше сміття та влаштовувати стихійні звалища, які затверджені рішенням сесії Озернянської сільської ради сьомого скликання №15-213 від 30.01.2018 року.
Якщо розібрати адміністративне правопорушення, яке зафіксоване в протоколі ГВ № 201357 від 06.06.2019 року, то в даному випадку: суб'єктом правопорушення - є громадянин ОСОБА_1 , об'єктом даного правопорушення - є порушення ОСОБА_1 суспільних відносини у сфері благоустрою,суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу ОСОБА_1 ,об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні ОСОБА_1 державних стандартів, норм (п.5.6 Правил) у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
06 листопада 2019 року за вх. № 40831 судом отримано від позивача пояснення, в яких останній зазначив, що згідно відзиву Озернянська сільська рада посилалася на те, що про час та місце засідання на якому розглядався протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 201357 від 06 липня 2019 року, його повідомлено телефонограмою, водночас, доказів цього не надано. У відзиві серед додатків є рішення «Про утворення адміністративної комісії при виконкомі Озернянської сільської ради» № 46 від 24 грудня 2015 року, викопіювання з генерального плану Озернянської сільської ради. Доказів їх надсилання не надано, вони не є публічно доступними, не покладені в основу постанови адміністративної комісії Озернянської сільської ради № 4 від 07 серпня 2019 року. Вважає, що гриби, які відвантажені на території вул . Тиха у с . Озерна є добривами і використовуються для удобрення земельних ділянок.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав адміністративний позов, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача Новогребельська І.М. в судовому засіданні заперечувала проти адміністративного позову, просила суд залишити позов без розгляду у зв'язку з пропуском з боку позивача строку звернення з адміністративним позовом, а у разі, якщо суд поновить такий строк, то відмовити в задоволені позову в повному обсязі так як, позивачем було порушено норми закону, а відповідач діяв в межах діючого законодавства та правомірно притягнув останнього до адміністративної відповідальності.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Враховуючи викладене, положення ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до наступного.
Встановлено, що позивач не був присутнім на розгляді адміністративної комісії 07.08.2019 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та оскаржувану постанову отримав 15 серпня 2019 року, про що зазначав у адміністративному позові.
З боку відповідача не було надано жодного належного доказу в спростування зазначеного.
Навпаки, з наявного в матеріалах справи поштового конверту вбачається, зо Озернянська сільська рада направила позивачу оскаржувану постанову 13.08.2019 року ( а. с. 18 ).
Згідно поштового конверту вбачається, що позивач направив адміністративний позов до суду 27.08.2019 року ( а. с. 20 ), який був отриманий судом 03.09.2019 року, про що свідчить штамп суду ( а. с. 3 ).
Отже, позивач з дня отримання постанови, 15.08.2019 року мав подати позовщодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності протягом десяти днів, останній день подачі 25.08.2019 року.
Встановлено, що 25.08.2019 року був вихідний день, тому перший робочим днем та останнім днем подачі позову є 26.08.2019 року.
Однак, як зазначено вище, позивачем було подано до суду адміністративний позов 27.08.2019 року, тобто з пропуском процесуального строку на 1 день.
Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду, позивач обґрунтовував, що такий строк пропущено з поважних причин, так як був втрачений на пошук адвоката та отримання консультації ( а. с. 11 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб зазначений доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Отже, як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Як вбачається з рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень доступу до суду, у зв'язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід, звертати увагу на обставини справи.
Оскільки, позивач ОСОБА_1 не був присутнім під час розгляду адміністративної справи, отримав оскаржувану постанову лише 15.08.2019 року та пропустив процесуальний строк звернення до суду лише на один день, витрачений час на пошук адвоката та отримання консультації, суд вважає можливим поновити позивачу строк на оскарження постанови адміністративної комісії Озернянської сільської ради № 3 від 07 серпня 2019 року.
Тому, клопотання відповідача, заявленев судовому засіданні щодо залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачемстроку звернення до адміністративного суду з урахуванням вищенаведеного не підлягає до задоволення.
Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що до Озернянської сільської ради на розгляд адміністративної комісії при виконкомі Озернянської сільської ради надійшов протокол про адміністративне правопорушення ГВ № 201357 від 06.06.2019 року, складений ДОП Білоцерківського відділу поліції старшим лейтенантом поліції Сова Н.В. відносно ОСОБА_1 .
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ГВ № 201357 від 06.06.2019 року вбачається, що 06.06.2019 року близько 12:00 за адресою: с. Озірно по вул . Тиха - ОСОБА_1 вивіз відходи грибів на територію загального користування Озернянської сільської ради, чим порушив Правила благоустрою на території населеного пункту с. Озерна, за що передбачена відповідальність за ст. 152 КУпАП ( а. с. 51 ).
07.08.2019 року відбулось засідання адміністративної комісії при виконкомі Озернянської сільської ради, за результатами якого винесено постанову про адміністративне правопорушення №3, відповідно до якої, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушенні, відповідальність за яке передбачена ст.152 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. ( а. с.54 ).
Встановлено, що про дату розгляду протоколу про адміністративне правопорушення ГВ № 201357 від 06.06.2019 року ОСОБА_1 повідомлявся телефонограмою, що не спростовано позивачем, а навпаки підтверджено в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Тому, посилання в позовній заяві позивача про те, що останній не був присутній на розгляді адміністративної комісії, так як не був повідомлений відповідачем не знайшло своє підтвердження в судовому засідання.
Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ( ст. 7 КУпАП).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладеннястягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено - сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до пп.п.4 пункту «б» частини 1 ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в Озернянській сільській раді Білоцерківського району Київської області створено адміністративну комісію Озернянської сільської ради при виконкомі на підставі рішення виконавчого комітету від 24.12.2015 року № 46 ( а. с. 50 ).
Рішенням сесії Озернянської сільської ради сьомого скликання №15-213 від 30.01.2018 року затверджені Правила благоустрою території сіл Озерна, Коржівка, Межове Білоцерківського району Київської області.
Відповідно до п. 5.6 Правил благоустрою території сіл Озерна, Коржівка, Межове Білоцерківського району Київської області заборонено вивозити і звалювати у не відведених для цього місцях відходи, інше сміття та влаштовувати стихійні звалища.
Як вбачається із ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Отже, ОСОБА_1 було порушено п. 5.6 Правил, якими заборонено вивозити і звалювати у не відведених для цього місцях відходи, інше сміття та влаштовувати стихійні звалища, які затверджені рішенням сесії Озернянської сільської ради сьомого скликання №15-213 від 30.01.2018 року, у зв'язку з чим останнього було притягнуто до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В судовому засіданні позивач підтвердив та не спростував той факт, що він дійсно вивіз відходи з грибів на територію загального користування, однак зазначив, що відходи з грибів він вивіз на орендовану ним земельну ділянку.
Посилання позивача на те, що відходи з грибів були вивезенні на земельну ділянку, яка перебуває в нього в оренді не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, так як правопорушення позивачем було вчинено 06.06.2019 року, а договір оренди земельної ділянки за № 1410 було укладено 19 серпня 2019 року ( а. с. 16 ), тобто, вказаний договір оренди укладено після скоєння адміністративного правопорушення.
Інших належних та допустимих доказів того, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення 06.06.2019 року земельна ділянка, на яку позивач завіз відходи з грибів з боку останнього не надано.
Крім того, в долученому позивачем договорі оренди земельної ділянки №1410 від 19.08.2019 року не можливо ідентифікувати, яку саме ділянку орендує позивач, оскільки до вказаного ним договору, не додано план викопіровки земельної ділянки із зазначенням площі та адреси знаходження земельної ділянки.
До того ж, з пояснень від 06.06.2019 року, які були відібрані у позивача дільничним офіцером поліції Білоцерківського ВП ГУ Національної поліції в Київській області вбачається, що по суті заданих питань, позивач пояснив наступне.
06 червня 2019 року близько 12 години 00 хвилин він придбав Камаз відходів грибів з метою удобрення земельної ділянки по вулиці Тихій в с . Озерна , яку він орендує відповідно до договору оренди, загальною площею 0,9 га та автомобілем привіз і розвантажив поблизу орендованої ділянки, а саме на території загального користування Озернянської сільської ради ( а. с. 52 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Крім того, посилання позивача ОСОБА_1 на те, що в матеріалах справи долучений агрохімічний аналіз добрив від 05.08.2019 року грибного компосту на підставі зразка 9в0014 ( а. с. 19 ), в якому у висновку зазначено, що досліджуваний зразок грибного компосту є продуктом органічного походження та придатний до застосування в органічному землеробстві не може бути врахований судом в якості доказу, так як з вказаного аналізу не вбачається, які саме зразки відбирались для вказаного аналізу.
До того ж, з боку позивача не доведено, що аналіз здійснювався саме на підставі тих зразків відходів грибів, які позивач вивіз на територію загального користування Озернянської сільської ради.
Згідно із Законом України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про відходи" - зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження того факту, що позивачвивіз відходи грибів на територію загального користування Озернянської сільської ради, чим порушив Правила благоустрою на території населеного пункту с. Озерна, за що передбачена відповідальність за ст. 152 КУпАП.
Тому, в судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи не було встановлено з боку відповідача адміністративної комісії Озернянської сільської ради протиправних дій щодо винесення оскаржуваної постанови відносно позивача.
Оскільки, з боку позивача не встановлено порушень при складанні оскаржуваної постанови, а відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, то оскаржувана постанова не підлягає скасуванню, а відповідно провадження у вищевказаній адміністративній справі не може бути закрито.
Відповідно до вимог ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно п.п. 1, 2 ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оскільки, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат, які складаються із витрат на правничу допомогу.
Крім того, з боку позивача не надано жодного належного доказу понесення таких витрат.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, а збоку відповідача не надано жодного належного доказу понесення витрат, то підстави для стягнення судового збору відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7,9,20, 33,96,183, 245, 247,251, 252, 256, 280, 283КУпАП, ст.ст. 2, 5, 77, 78, 90, 121, 122, 132, 134, 139, 159, 242-246, 263, 286 КАС України, Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради Київської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_4 );
Відповідач: Озернянська сільська рада ( адреса місцезнаходження: 09183, Київська область, Білоцерківський район, с. Озерна, вул. Леніна, буд. 39, ЄДРПОУ: 04363076 ).
Повний текст рішення суду виготовлено 06 листопада 2019 року.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов