Справа № 357/7179/19
2/357/3353/19
Категорія 45
(ЗАОЧНЕ)
01 листопада 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Бондаренко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом 03.07.2019 року мотивуючи тим, що він є власником квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Квартира відповідає 46/100 частині приватного житлового будинку та отримана ним 07.04.2000 року до шлюбу з відповідачем у спадщину від своєї матері, ОСОБА_3 . У даній квартирі зареєстровані він та його колишня дружина ОСОБА_2 . Відповідач на даний час зареєстрована за вищевказаною адресою, хоча фактично, з жовтня місяця 2012 року і по даний час в зазначеній квартирі не проживала та не з'являлася. Вони зареєстрували шлюб 18.09.2001 року в відділі РАГС Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, в шлюбі спільних дітей не мають. З 2011 року дружина захворіла і він її доглядав, так як вона була непрацездатна і потребувала допомоги. У вересні 2012 року в нього стався інсульт і він став лежачим хворим. Тоді, в жовтні 2012 року, його забрав до себе син, ОСОБА_4 , а дружину забрала її дочка. Дружина ніколи не знайомила його з дочкою, в них були неприязні відносини, тому він інформацією про її дочку не володіє. На початку 2013 року її дочка забрала з квартири всі речі дружини і всі її документи та повідомила, що дружина не повернеться до нього. 10.04.2013 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, по справі №357/1609/13-ц, шлюб між ними було розірвано. В 2014році він спробував розшукати дружину, але її дочка проживала на захопленій території, а тому ніякої інформації не можливо було отримати. Оскільки, за вищевказаною адресою відповідач не проживає, не сплачує комунальні послуги, тощо, виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються за неї, чим об'єктивно порушуються його права, як власника будинку, щодо утримання та розпорядження майном. Тому, просив в судовому порядку визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 01.08.2019 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача, адвокат Козак Петро Володимирович, в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив позов задовольнити, судові витрати залишити за позивачем та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подав.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд справи.
Заслухавши покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.04.2000 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори і зареєстрованого в реєстрі за №2-1426, є власником 46/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд АДРЕСА_4 , з 18.09.2001 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 та 10.04.2013 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, по справі №357/1609/13-ц, шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 4-7, 32-34).
З довідки №2315/08 від 29.03.2019 року, виданої управлінням адміністративних послуг Білоцерківської міської ради (а.с. 8), вбачається, що в квартирі АДРЕСА_5 зареєстровані: позивач - ОСОБА_1 з 26.11.1997 року, ОСОБА_2 , колишня дружина позивача, з 27.11.1998 року, що також підтверджується копією будинкової книги (а.с. 35-44).
Згідно акту №53/ц від 11.10.2019 року (а.с.46), відповідач ОСОБА_2 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_5 , однак не проживає у вказаному житловому приміщенні, що узгоджується з показами свідків, які ствердили факт відсутності відповідача за зареєстрованим місцем проживання, відсутність у будинку її особистих речей та факт невиконання зобов'язання щодо утримання житла.
Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житловий будинок (ст. ст. 379, 380 ЦК України).
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Права власника квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_5 , як член сім'ї власника квартири - ОСОБА_1 . Також, встановлено, що відповідач більше року не проживає у квартирі, її особистих речей в житловому приміщенні немає, участі в утриманні житла та у зобов'язаннях перед третіми особами вона не приймає, належних та безспірних доказів того, що їй чинилися перешкоди у користуванні житловим приміщенням до суду не подано.
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідач відзив із запереченнями проти позову та спростуванням доводів позивача з належними та допустимими доказами до суду не подала.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 втратила право користування квартирою АДРЕСА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, виходячи зі змісту зазначеної норми закону, прийняте рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, відповідно є підставою дня зняття цієї особи з реєстрації, а відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивач сплатив при подачі позову судовий збір в розмірі 768,40 грн. ( а.с.1) та заявив клопотання про залишення даних витрат за ним.
Керуючись ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 29, 316,317, 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 4, 12, 76 - 81, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ), про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_5 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07.11.2019 року.
СуддяО. В. Бондаренко