Справа № 359/9918/19
Провадження № 3/359/3575/2019
Протокол № 0489/12500/19
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
1 листопада 2019 м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Бондаренко І.А., розглянув за участю представника митниці Ясінської О.Я., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Карліна О.В., адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Україна, АР Крим, постійно проживаючого: АДРЕСА_1 , працює: Менеджер ОСОБА_2 « АДРЕСА_2 , м. АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕР847139, виданий 18.03.2013 р., орган, що видав: 8099, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ,
16.09.2019 р. о 10 год. 30 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» Прем'єр зали ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_1 , що відлітав до Італії, м. АДРЕСА_4 , літаком приватної авіакомпанії, рейсом YU-PBB, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018р. «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю нею обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.
На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має суму готівкових коштів, що не перевищують еквівалент 10000 євро. Після цього пасажиру було запропоновано пред'явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю) пасажиром було видано готівку в розмірі 5130 євро та 9110 доларів США, що знаходилась в одному з відділень сумки громадянина (ручна поклажа).
Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_1 вказана валюта належить йому особисто.
Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, яка не перевищує еквівалент 10 000 євро.
З виявленої суми пасажиру було пропущено 5130 євро, 5400 доларів США (що за курсом НБУ на 16.09.2019 становить 9 996 євро). За протоколом про порушення митних правил вилучено 3 710 доларів США.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз'яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не зверталася.
Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_1 , під час проходження митного контролю в залі «Відліт» Прем'єр зали ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_1 , який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор» готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.
У зв'язку з цим, інспектором митниці на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Відліт» ДП МА «Бориспіль», 16.09.2019 складено протокол про порушення митних правил № 0489/12500/19.
На підставі ст. 511 МК України за протоколом вилучено: долари США, згідно курсу НБУ на 16.09.2019 за 100 доларів США 2471-0681 гривень, кількістю - 3710, вартістю 91676 грн. 63 коп.
Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, судом - не встановлено.
Громадянин України ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку розгляду справи направив свого представника.
Представник - адвокат Карлін О.В. в суді надав письмові пояснення згідно яких, ОСОБА_1 має низькі доходи. У 2019 році йому виповнилося 55 років. Відомості з Державного реєстру Фізичних осіб - платників податків, свідчать, що в середньому він одержує 13050 грн. за квартал. Зазначив, що ОСОБА_1 одержав за місцем роботи позику для забезпечення поїздки до Італії, а саме: перельоту, проживання, харчування. Ці обставини підтверджуються договором позики грошових коштів між ТОВ «Інтеррибфлот» та ОСОБА_1 від 12.09.2019 на суму 400 000 грн., а також видатковим касовим ордером від 13.09.2019. Позичені кошти витратив на авіаквитки і страховку, а решту - обміняв на долари і євро. При вирішенні справи просить врахувати сукупність обставин, що пом'якшують її відповідальність та практику Європейського суду з справ людини. Таким чином, враховуючи вищевикладене, просить призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену валюту повернути.
У судовому засіданні представник митниці протокол підтримав та зазначив, що громадянин України ОСОБА_1 , скоїв порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 471 МК України, у зв'язку з чим просила застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.
Суддя заслухавши думку представника митниці, представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що в діях громадянина України ОСОБА_1 , вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.
Згідно протоколу про порушення митних правил № 0489/12500/19 від 16.09.2019 громадянин України ОСОБА_1 , обрав зону спрощеного митного оформлення «зелений коридор», а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
Відповідно до п. 6 положення «Про транскордонне переміщення валютних цінностей» затверджене Постановою Правління НБУ № 3 від 02.01.2019, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, з моменту перетину останнім «білої лінії», що позначає закінчення «зеленого» коридору.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянин України ОСОБА_1 , перетнув «білу лінію», що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення «зелений коридор», таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі, що перевищує 10 000 євро.
Вина правопорушника, окрім особистого визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, відповідно до наданих пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та встановлена судом.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Правопорушення яке вчинив громадянин України ОСОБА_1 , полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 3710 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.
Слід зауважити, що діючим законодавством України вивезення готівкової іноземної валюти з території України в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути вивезена без письмового декларування.
Об'єктивна сторона правопорушення яке вчинив громадянин України ОСОБА_1 , полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю по «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.
Згідно зі ст. 471 МК України за дане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.
Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв'язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.
За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.
Вивезення даної суми з території України резидентами допускається, за умови його письмового декларування митному органу.
Таким чином єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_1 , полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.
За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин України ОСОБА_1 , підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.
Шкода, яку громадянин України ОСОБА_1 , потенційно міг завдати державі була незначною: він не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввозив гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені на територію держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.
На підставі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При прийнятті рішення суддя враховує, зазначені пояснення особи, яка порушила правила митного законодавства, та в судовому засіданні обставини.
Разом з цим, при перевірці вказаних обставин, судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 одержав за місцем роботи позику для забезпечення поїздки до Італії, а саме: перельоту, проживання, харчування. Ці обставини підтверджуються договором позики грошових коштів між ТОВ «Інтеррибфлот» та ОСОБА_1 від 12.09.2019 на суму 400 000 грн., а також видатковим касовим ордером від 13.09.2019 року. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянина України ОСОБА_1 , підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення валюти. У зв'язку з цим, тимчасово вилучені кошти у правопорушника мають легальне походження.
Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. Вилучена валюта працівниками митниці має законне походження та є для громадянина України ОСОБА_1 , дуже значною сумою. Конфіскація цих коштів, на які він розраховував, поставить його в скрутне матеріальне становище, позбавить його можливості забезпечити гідне існування. В матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти.
Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар».
Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу» дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 п.п.31, 34 рішення у справі «ОСОБА2 проти РФ» від 06 листопада 2008).
З огляду на наведене, застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина України ОСОБА_1 , на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на неї «індивідуальний надмірний тягар».
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушника та ніяк не сприятиме вихованню громадянки України та попередженню вчиненню ним нових порушень.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріалів справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.
Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином з правопорушника громадянина України ОСОБА_1 , на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил до місця зберігання у розмірі 39 грн. 50 коп. (а.с.18).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Керуючись: п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, 366, 462, 471, 520 МК України (в редакції 2012 р.), ст. ст. 8, 23, 33, 40-1 КУпАП, суддя,-
Визнати винним громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 18.03.2013 р., орган, що видав: 8099, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., що підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Борисп.УК/Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, код банку (МФО): 899998, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: UA 328999980000031119106510004, КБК: 21081100).
Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил № 0489/12500/19, від 16.09.2019, а саме: долари США, згідно курсу НБУ на 16.09.2019 за 100 доларів США 2471-0681 гривень, кількістю - 3710, вартістю 91676 грн. 63 коп. - повернути громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA11899998000003121820601000, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Київської митниці ДФС (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку: 820172, р/р: НОМЕР_3 ) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 39 грн. 50 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя: І.А. Бондаренко