Справа № 344/7074/19
Провадження № 2/344/2956/19
06 листопада 2019 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.,
секретаря Максимів Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 21.09.2015 року у розмірі 14 015,12 грн., судових витрат у розмірі 1921,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору № б/н від 21.09.2015 року укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач не виконує свої зобов'язання за даним договором, а саме не надає своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що відображається у розрахунку заборгованості за договором. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором у відповідача, станом на 26.03.2019 року, наявна заборгованість у загальному розмірі 14015,12 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 0,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 383,94 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн., пеня за прострочене зобов'язання - 9487,60 грн., пеня за несвоєчасність сплати боргу - 3000 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 643,58 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань та заборгованості не погашає, в зв'язку з чим просив стягнути з нього на користь банку вищевказану заборгованість та судовий збір.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив в разі неявки в судове засідання відповідача проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечив проти заочного розгляду справи (а.с. 4).
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про причину неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від відповідача не надходив відзив на позов, не надходило в установленому судом строку заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження,згідно ст.277 ч.4 ЦПК України.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено, зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
Як слідує з матеріалів справи, 21.09.2015 року відповідач підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 7) і отримала кредит у розмірі 500,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) зобов'язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як підтверджується матеріалами справи, банк виконав зобов'язання, надавши відповідачу кредит.
Позивач визначив розмір заборгованості, виходячи з вказаного вище розрахунку, який станом на 26.03.2019 року становить 14015,12 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 0,00 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 383,94 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн., пеня за прострочене зобов'язання - 9487,60 грн., пеня за несвоєчасність сплати боргу - 3000 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 643,58 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с. 5-6) відповідач у повному обсязі погасила заборгованість за тілом кредиту.
Позивач, з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України, зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З цього приводу суд вказує таке.
Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 21.09.2015 року процентна ставка не зазначена, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відтак слід відмовити у задоволенні позову про стягнення з відповідача штрафів у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 643,58 грн (процентної складової), а також заборгованості за простроченим тілом кредиту - 383,94 грн., пені за прострочене зобов'язання - 9487,60 грн., пені за несвоєчасність сплати боргу - 3000 грн., у зв'язку з безпідставністю позовних вимог через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року.
Укладений між сторонами кредитний договір №б/н від 21.09.2015 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним), однак, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» повернуті. Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають до задоволення.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись наведеним та на підставі ст.ст. 10 - 13, 81, 141, 176, 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, ч.4 ст. 268, 280-289 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Антоняк Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 07.11.2019 року.