Справа № 344/7046/19
Провадження № 2-а/344/488/19
29 жовтня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.О.
за участі секретаря Єрмак М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, інспектора патрульної поліції Мішук М.А. про скасування постанови, -
в позові вказано, що 12.04.2019 патрульна відповідач ухвалила постанову серії ДП18 №037715 за ч. 1 ст. 122 КУпАП щодо позивача за тих обставин, що 12.04.2019 року о 12.10 годині, здійснюючи проїзд регульованого перехрестя вулиць Коновальця та Петлюри в м. Івано-Франківськ він порушив вимогу дорожнього знаку 5.16. «Рух по смугах праворуч» здійснив рух ліворуч, чим порушив п. 8.7 Правил дорожнього руху. В позові також вказано, що позивач правопорушення не вчиняв, з постановою не погоджується, оскільки вона винесена з порушеннями, є незаконною, а тому позивач просив суд скасувати відповідну постанову.
Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при винесенні постанови інспектором дотримано положення КУпАП України, Закону України «Про національну поліцію», ПДР України, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача і розглянути справу без його участі та відповідача.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що доводи наведені в відзиві не спростовують правових підстав скасування постанови, викладених в позовній заяві.
Відповідно до вимог ст. 19, 257 КАС України справа за адміністративним позовом про скасування постанови розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Судом встановлено наступні обставини.
12.04.2019 відповідачем складено постанову ДП18 №037715 щодо позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП з підстав управління транспортним засобом АТ4774ВЕ 12/04/2019 в м. Івано-Франківськ на вул. Петлюти при переїзді регульованого перехрестя на вул. Коновальця та порушення вимог дорожнього знаку 5,16 «Рух по смугах праворуч», здійснивши рух ліворуч, що є порушенням п. 8.4 ПДР.
В позові вказано, що позивач наближався до крайньої лівої смуги перед перехрестям вулиць Петлюри-Коновальця в м. Івано-Франківськ для повороту ліворуч на вулицю Коновальця. В його смугу, з правої смуги, перед ним в'їхав автомобіль «Рено Логан» і для уникнення зіткнення зупинився та пропустив зазначений автомобіль; в наступному продовжив рух цією ж смугою руху транспорту. На вулиці Коновальця його зупинив патрульний поліції та ухвалив постанову про накладення стягнення з підстав, що в ній зазначені. Позивач заперечив свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення. Відповідач не прийняла до уваги його заперечення. Крім цього в постанові невірно вказано адресу проживання позивача; постанову ухвалено на місці вчинення правопорушення, а не за місцезнаходженням органу поліції - управління поліції, що вплинуло на можливість «…скористатися своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі»; не оголошено інформацію про особу, яка розглядає питання накладення адміністративного стягнення; не вирішено клопотання, не досліджено докази, не допитано осіб; не заслухано позивача.
Представник відповідача подала суду заперечення проти позову, відповідно до якого інспектор патрульної поліції належить до встановленого законом переліку посадових осіб, яким надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення та ухвалювати постанови про накладення стягнень за вчинення адміністративних правопорушень; відповідачем було оголошено перед позивачем про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, при цьому позивач не подав відповідачу жодних клопотань, пояснень, заперечень; підписав постанову без заперечень; позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме у зв?язку з порушенням ним вимоги дорожнього знаку 5.16. «Рух по смугах праворуч», здійснивши рух ліворуч, що є порушенням п. 8.7 Правил дорожнього руху; відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 258 КУпАП вказано, що постанова виноситься у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення; рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 ухвалено 26/05/2015, а зміни в КУпАП внесено 14/07/2015 тому пояснення позивача щодо правового регулювання спірних відносин неправдиві.
Позивач подав суду письмову відповідь на відзив, відповідно до якої він звертався до відповідача із клопотанням про надання для огляду доказу вчинення адміністративного правопорушення на що йому було надано копію постанови про накладення на нього штрафу; в даного виду справах сумніви тлумачаться на користь позивача на підставі ст. 62 Конституції України; припущення не може бути покладено в основу постанови про накладення адміністративного стягнення; відповідно до рішення Верховного Суду в постанові від 30/05/2018 в справі №337/3389 16-а постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює права та обов'язки особи, щодо якої його ухвалено.
Таким чином позивач та відповідач не надали суду будь-якого відеозапису на підтвердження будь-яких обставин їх спору та просили суд про вирішення спору на основі їх письмових пояснень. Письмові пояснення позивача та відповідача взаємносуперечливі, оскільки в кожному з них викладено протилежні пояснення щодо обставин правопорушення, надано протилежно правову оцінку фактичних обставин.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно зі ст. ст. 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи у формі зупинення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Отже законодавством встановлено обов'язок повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Доказу виконання такого обов'язку суду не надано. Виконання відповідного обов'язку позивачем не визнано і заперечено.
Також в письмових пояснення позивач вказав, що йому не повідомили про наявність доказів, про що він звертався до відповідача. Разом з цим і позивач не надав суду доказу того, що він звертався до відповідача, оскільки представник відповідача надала письмове пояснення про те, що позивач не звертався до відповідача з будь-якими заявами чи клопотаннями.
В ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» передбачено перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
Отже відповідачу, заздалегідь до зупинки позивача, було відомо про його обов'язок доводити правові підстави для зупинки автомобіля.
Вчинення правопорушення позивач заперечив, цим самим ним заперечено і обставину визнання ним факту наявності правової підстави для зупинки його автомобіля.
При цьому відповідачу було також заздалегідь відомо про можливість необхідності доводити наявність правових підстав для зупинки автомобіля позивача.
Відповідач та представник відповідача не надали суду доказу про правову підставу зупинки транспортного засобу позивача.
В письмовому поясненні представника відповідача вказано, що цю обставину необхідно встановити на основі факту ухвалення відповідачем постанови, оскільки відповідач не надав особистих пояснень перед судом, а їх надав представник УПП.
Представником відповідача до відзиву на позовну заяву не долучено доказів, підтверджуючих факти порушення правил ПДР позивачем. Таким чином інспектором та УПП не спростовано доводів позовної заяви, а тому не доведено правових підстав для складення постанови.
Окрім цього саме відповідачі позбавили суд можливості встановити обставину повідомлення та роз'яснення прав позивачу, змісту прав за ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що ним заперечено в його письмовому поясненні.
Також у відповідності до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи;зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другої цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у виді штрафу.
Проте, як вбачається з матеріалів справи постанова, що оскаржується в порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП жодної інформації про фіксацію правопорушення із застосуванням технічних засобів та про технічний засіб не містить. Правомірність дій відповідачами не доведено.
Аналогічну правову позицію висловлено в Постанові Верховного суду від 24.01.2019 року у справі №428/2769/17.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже відповідачем не виконано його обов'язки.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При ухваленні постанови інспектором патрульної служби повинно бути з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідач зобов'язаний довести наявність правових підстав для реалізації ним компетенції щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, однак відповідачем не зазначено доводів про наявність правових підстав і належних доказів щодо зупинки транспортного засобу позивача.
Отже позов обґрунтовано належними правовими підставами, а тому він підлягає до задоволення.
В п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказано, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення
В ст. 293 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
В п. 3 ст. 286 КАС України вказано, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до зазначеного суд, -
адміністративний позов задовольнити;
скасувати постанову інспектора патрульної поліції Мішук М.А. серії ДП18 №037715 від 12.04.2019 року, закрити справу про відповідне адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду з дня його проголошення.
Головуючий суддя Бородовський С.О.