Справа №: 343/2064/19
Провадження №: 2/0343/763/19
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
05 листопада 2019 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд,-
Позивач просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача, ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 11602,79 грн., за кредитним договором № б/н від 26.09.2006 року та судові витрати у розмірі 1921,00грн.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 , звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 26.09.2006 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту, банк керувався п.п.2.1.1.2.3 п.2.1.1.2.4 договору на підставі яких відповідач при укладанні договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору .
АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту .
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями . Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,526,1054 України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 15.08.2019 року має заборгованість 11602,79грн., з яких:
- 4058,71рн. - заборгованість за тілом кредита;
- 2005,47грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;
- 3617,41грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання;
- 892,50 грн.- нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100грн;
а також штрафи відповідно до п.п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500.00 грн.- штраф (фіксована частина);
- 528,70 грн. - штраф (процентна складова).
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПриватБанк».
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідач порушив норми законодавства та умови кредитного договору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2019р. цивільна справа № 343/2064/19 за позовом Акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.38).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04.10.2019 року відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, а також доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються її заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, і документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього доказів іншим учасникам справи (а.с.39).
Представник позивача Чепіга Д.О. ( довіреність №1735-К-Н-О а.с.28) в судове засідання не з'явився, подав клопотання (а.с.36), згідно якого представник позивача просить позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 26.09.2006 року розглянути без участі представника позивача. Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підтримує в повному обсязі, необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку АТ КБ «ПриватБанк» відсутні. Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки не повідомив, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому Законом порядку, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.43) , а також оголошення на офіційному сайті Долинського районного суду про розгляд справи (а.с.42), у встановлений судом строк, відзиву на позовну заяву не надав.
Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_1 , у встановлений законом строк відзиву на позовну заяву до суду не подано, суд, відповідно до положень ст.280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів .
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:
Ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору
становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ч.ч.1,2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В судовому засіданні встановлено, що 26.09.2006 між ПАТ КБ "Приват Банк" правонаступником якого є АТ КБ"ПриватБанк " та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит в розмірі 4000,00 грн., шляхом підписання заяви, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.
У заяві зазначено, що відповідач погодився, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою та Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомлений і погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банка (а.с.9).
До заяви банк додав копію довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», яка не підписана позичальником ОСОБА_1 та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг викладених на банківському сайті: https://privatbank.ua/terms.
Згідно з наданим банком розрахунком (а.с.6-8), заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором, яка підлягає стягненню, станом на 15 серпня 2019 року становить 11602,79 грн., в тому числі : 4058,71грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2005,47 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3617,41грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 892,50 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100грн; 1028,70 грн. - заборгованість по судовим штрафам.
Вказаний розрахунок зроблений за період з 01.06.2015р. по 15.08.2019р.
З вказаного розрахунку вбачається, що станом на 15.08.2019 року ОСОБА_1 , нараховано пеню за прострочене зобов'язання, пеню за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. та заборгованість по судовим штрафах.
Однак у заяві, підписаній сторонами (а.с9), відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 26.09.2006 року, посилався на Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку, які викладені на банківському сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових
заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Наявність у матеріалах справи редакцій та положень Умов та Правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.
З тих же підстав не можна вважати складовою частиною кредитного договору витяг з Тарифів банку, оскільки вони також не містять підпису позичальника.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 04 вересня 2019 року за результатом розгляду справи № 753/509/16-ц.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» відсотків за користування кредитом та штрафів.
Зазначені позовні вимоги не можуть бути задоволені через відсутність у заяві від 26 вересня 2006 року такого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу, а витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, який викладений на банківському сайті: https://privatbank.ua/terms та витяг з Тарифів банку не вважаються складовою частиною спірного кредитного договору з вищенаведених підстав.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч.1 ст. 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» ,далі - Закон № 1023-XII).
Згідно з п. 22 ч.1 ст. 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , банком дотримано вимог, передбачених ч.2 ст. 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
За змістом ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті суд вважає, що кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Враховуючи вищенаведене суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення у примусовому порядку з ОСОБА_1 суми непогашеного тіла кредиту у розмірі 6064.18 грн. та відмови у задоволенні решти позову.
У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України на відповідача слід покласти судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 207, 526, 530, 549, 551, 625, 629, 633, 634, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.12, 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору № б/н від 26.09.2006 року в розмірі 6064 (шість тисяч шістдесят чотири) гривні 18 коп., з яких: 4058,71грн. - заборгованість за тілом кредита; 2005,47 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" 1296 (одна тисяча двісті дев'яносто шість) гривень 29 коп. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В решті позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області .
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач : АТ КБ «ПриватБанк» 01001 м.Київ вул.Грушевського,1Д , код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , житель с.Рахиня Долинського району Івано-Франківської області, 77514.
Суддя Долинського районного суду В.А.Тураш