Справа № 344/19686/19
Провадження № 1-кс/344/10177/19
05 листопада 2019 року м.Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 32018090000000008 від 19.02.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.204, ч.2 ст.199 КК КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вказаним клопотанням в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_6 не будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності та не мав згідно Закону "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів" ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (підакцизного товару) та офіційно не отримував марки акцизного податку.
Розуміючи неможливість самостійної реалізації злочинного плану, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_5 та іншим особам займатися незаконним виготовленням алкогольних напоїв, використовуючи при цьому підроблені марки акцизного податку на алкогольні напої, які попередньо він мав придбавати, перевозити до місця незаконного виготовлення алкогольних напоїв та зберігати разом з ОСОБА_5 та іншими особами, на що останні погодилися, вирішивши розділити між собою обов'язки, пов'язані з незаконним виготовленням алкогольних напоїв. У зв'язку з цим, ОСОБА_6 узяв на себе організаційні функції, а на ОСОБА_5 та інших осіб було покладено функції безпосереднього виготовлення алкогольних напоїв, наклеювання на пляшки підроблених марок акцизного податку на алкогольні напої, надаючи їм у такий спосіб легального вигляду, зберігання їх для наступного використання. Таким чином, у червні 2019 року ОСОБА_5 з іншими особами, діючи за попередньою змовою групою осіб, створили всі умови для вчинення протиправної діяльності та упродовж червня - жовтня 2019 здійснювали незаконне виготовлення алкогольних напоїв і маркування їх марками акцизного податку невстановленого взірця.
Зокрема, упродовж зазначеного періоду у домоволодінні по АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 спільно з іншими особами, використовуючи спеціально приготовлену ємність, у певних пропорціях розбавляли етиловий спирт водою, а виготовлену суміш за допомогою обладнання (фільтрів, насосів, шлангів) розливали у скляну тару з наклеєними етикетками різних торгових марок, наклеювали на пляшки з алкогольними напоями підроблені марки акцизного податку, а незаконно виготовлені у такий спосіб алкогольні напої транспортували до гаражних приміщень, а надалі збували різним особам.
Реалізовуючи злочинну корисливу мету, упродовж червня-жовтня поточного року ОСОБА_5 разом з іншими особами, виготовляв такі алкогольні напої, а також наклеював підроблені марки акцизного збору з метою їх подальшого збуту й використання при продажі товарів, які зберігав разом з останніми за вказаною адресою.
Матеріалами клопотання зазначається, що 02.11.2019 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, і того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.28, ч.2 ст.204, ч.2 ст.28, ч.1 ст.199 КК України.
04 листопада 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме про вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.204, ч.2 ст.199 КК України.
При цьому до повідомлення ОСОБА_5 про підозру 02.11.2019 слідчими слідчого управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України та поміщено до ізолятора тимчасового тримання №1 (м. Надвірна).
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного та його захисника, які вказавши на безпідставність наведених у клопотанні ризиків, заперечили з приводу задоволення клопотання і просили застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, встановлено наступне.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , громадянин України, українець), оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказане правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами обшуків, протоколами оглядів предметів та документів, протоколами допитів свідкі та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про грома¬дянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запо¬біжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у винятко¬вих випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, які згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують та не зменшилися.
Доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи. Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що не зменшилися, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв'язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.
Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680,00 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.
На думку слідчого судді внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Згідно до протоколу затримання, ОСОБА_5 фактично затримано 02 листопада 2019 року о 04:00 год., а тому строк тримання під вартою має обчислюватись саме з цієї дати.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів - до 31 грудня 2019 року включно.
Тримання під вартою ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).
Розмір застави визначити в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680,00 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з свідками та підозрюваними в кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали - до 31 грудня 2019 року включно.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали складено 05 листопада 2019 року.