Рішення від 18.10.2019 по справі 287/533/19

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/533/19

2-а/287/29/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого - судді Волощука В.В.

секретаря Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Хорошівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області старшого сержанта поліції Павленка Сергія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд поновити строк для оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визнати дії поліцейського СРПП №2 Хорошівського ВП ГУНП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Павленка С.В. в частині накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП - незаконними, скасувати постанову серії НК №225898 від 29.10.2018 року винесену поліцейським СРПП №2 Хорошівського ВП ГУНП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Павленком С.В., як незаконну та закрити провадження по справі обмежившись усним зауваженням.

В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2018 року поліцейським СРПП №2 Хорошівського ВП в Житомирській області старшим сержантом поліції Павленком С.В. винесено постанову серії НК № 225898 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно якої позивач ОСОБА_1 , 29.10.2018 року об 06 год. 50 хв. по автодорозі сполученням Виступовичі-Житомир на 139 км, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes Benz Vito113» державний номерний знак « НОМЕР_1 » перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки при цьому виїхав на зустрічну смугу для руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. При цьому відносно позивача було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Органи Національної поліції у відповідності до ст. 222 КУпАП розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126,) тощо.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.1,2 ст.62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Відповідно п.п.8, 11 частині 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію», що набув чинності 07.11.2015 року, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 24.09.2008 № 586-УІ внесено зміни та доповнення до КУпАП. Зокрема, відповідно до ст. 251 КУпАП є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Суд звертає увагу, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а лише тільки вказує на нього. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, в тому числі звукозапису відеофіксації правопорушення позивачем, які б свідчили про порушення позивачем Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

За таких обставин, суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог зазначених вище норм, що порушило законні права та інтереси позивача в постанові про адміністративне правопорушення не наведено, на підставі яких доказів позивача визнано винним у вчиненні правопорушення.

Відповідно до ст.286 ч.3 п.3 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне постанову скасувати та справу закрити, тому вимоги позову в цій частині підлягають задоволенню, оскільки у справі немає достатніх доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Щодо вимоги про визнання дій поліцейського протиправними, то в цій частині задоволення вимог слід відмовити, оскільки ст.286 КАС України чітко визначено, які рішення приймають судом за результатами розгляду справ даної категорії. Тобто, судом оцінюється складена постанова, за змістом, формою, з'ясовується наявність доказів, які б свідчили про вчинення особою правопорушення, відповідність призначеного адміністративного стягнення та встановивши, що під час розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності було порушено вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом приймаються рішення про скасування відповідного рішення та закриття провадження.

Щодо строку звернення позивача до суду за захистом свого права при оскарженні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого зазначеним Кодексом або іншими законами. Частиною третьою цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду. Оскільки позивач копію оскаржуваної постанови отримав не в день її винесення то суд вважає, що для захисту його порушеного права на справедливий розгляд справи слід поновити строк звернення до суду.

Вирішуючи питання розподілу між сторонами судових витрат по справі, суд враховує те, що позивач не поніс судових витрат, оскільки звільнений від сплати судового збору при поданні даної заяви до суду, відповідач теж не поніс судових витрат по даній справі, тому їх слід компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.9, 121 ч.1, 125, 245, 247, 280, 284, Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.5, 9, 72, 75, 76, 77, 122,143, 244-246, 262, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Хорошівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області старшого сержанта поліції Павленка Сергія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції Хорошівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області старшого сержанта поліції Павленка Сергія Володимировича серії НК № 225898 від 29.10.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. - скасувати.

Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. - закрити.

Судові витрати стосовно розгляду даної адміністративної справи віднести за рахунок держави.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: поліцейський сектору реагування патрульної поліції Хорошівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області старший сержант поліції Павленко Сергій Володимирович, місцезнаходження: 12100, смт.Хорошів, вул. Гвардійців Кантемирівців, 2, Хорошівського району Житомирської області.

Суддя: В. В. Волощук

Попередній документ
85455764
Наступний документ
85455766
Інформація про рішення:
№ рішення: 85455765
№ справи: 287/533/19
Дата рішення: 18.10.2019
Дата публікації: 11.11.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Олевський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху