Справа № 285/4275/15-ц
провадження № 6/0285/183/19
06 листопада 2019 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої - судді Заполовської Т.Г.,
за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоград-Волинський
справу за поданням старшого державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиціїу Житомирській області
про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України,
Державний виконавець 06.11.2019 року звернулася до суду із поданням, у якому просила тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим листом № 285/4275/15-ц, виданого 17.09.2018 року.
В обґрунтування подання вказує, що у Новоград-Волинському МРВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області перебуває на виконанні зазначений вище виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . 3% річних за прострочку грошового зобов'язання за договором позики у розмірі 37 342 грн. Боржник не виконує рішення суду, ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням.
У судове засідання державний виконавець не прибула. В заяві просила подання розглянути без її присутності, наполягала на його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали виконавчого провадження, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Пунктом 5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно п.19 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець зобов'язаний звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у відповідності до ст.441 ЦПК України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Частиною 4 ст. 441 ЦПК України визначено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Таким чином, з аналізу вищевказаних норм права слідує, що установлене Конституцією право вільно залишати територію України може бути обмежено відносно боржника-фізичної особи за судовим рішенням шляхом установлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України лише у разі встановлення та доведеності факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.
Судом встановлено, що на виконанні у Новоград-Волинському міськрайонному відділі державної виконавчої служби ГТУЮ в Житомирській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 285/4275/15-ц від 16 лютого 2017 року Баранівського районного суду Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 три відсотки річних за прострочку грошового зобов'язання за договором позики у розмірі 37 342 грн.
ОСОБА_1 особисто у державного виконавця отримала постанову про відкриття виконавчого провадження 11.12.2018 року.
Державним виконавцем було направлено запити до відповідних органів з метою з'ясування місця реєстрації, джерел доходів боржника, наявності у останнього майна, на яке може бути звернено стягнення та 10.05.2019 року у присутності боржника та понятих склала акт про відсутність майна у боржника за місцем проживання, на яке можливо звернути стягнення.
До подання долучено запит до центру зайнятості про відсутність ОСОБА_1 на обліку в період з 17.09.2018 року по 18.10.2019 року.
Також державним виконавцем постійно проводиться роз'яснювальна робота з приводу належного виконання рішення суду. Так 11.12.2018 року, 08.05.2019 року, 29.10.2019 року відібрано пояснення у боржника ОСОБА_1 з приводу причин невиконання рішення суду, яка повідомила, що не працює та не має доходів, щоб погасити заборгованість.
Відсутність можливості погасити заборгованість не є доказом того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, оскільки за час виконання рішення ОСОБА_1 з'являється на виклики державного виконавця, допускає до місця проживання.
Сама лише наявність у громадянина України ОСОБА_1 невиконаних зобов'язань по сплаті коштів, покладених на неї зазначеним рішенням суду, без доведення факту ухилення боржника від виконання рішення, на думку суду, не може бути підставою для тимчасового обмеження її у праві виїзду за межі України.
Незважаючи на всі заходи державного виконавця, направлені на виконання рішення суду, у поданні відсутні посилання на будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Таким чином, подання про обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон є безпідставним, оскільки не містить доказів про умисне ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
На підставі викладеного, й зважаючи на норми ч.1 ст.81 ЦПК України, суд дійшов переконання, що в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 81, 441, 260 ЦПК України, суд
У задоволенні подання старшого державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиціїу Житомирській області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її підписання.
Згідно п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата підписання повного тексту ухвали 06 листопада 2019 року.
Головуюча суддя Т.Г. Заполовська