Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1684/19
Провадження № 3/935/830/19
Іменем України
07 листопада 2019 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області 17.09.2019 від УПП в Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №006695 від 07.09.2019 на автомобільній дорозі М-06 110 км 07.09.2019 о 23:30 годині водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsubishi L200», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: стійкий запах алкоголю з порожнини роту, нестійка хода, поведінка не відповідає обстановці, після чого водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, від чого даний водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання 01.10.2019, 22.10.2019, 07.11.2019 ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у протоколі, правильність якої підтверджена його особистим підписом. Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. 41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи, ОСОБА_1 таким правом не скористався. Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним щодо складання відносно нього протоколу, ухиляється від явки у судове засідання. Відкладення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. ст. 38 та 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому, відповідно до положень статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 було роз'яснено.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення /а.с.2/, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 /а.с.3-4/.
У вищевказаному протоколі у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначено, що він відмовляться дати пояснення та надасть їх у суді /а.с.2/.
Положеннями пункту 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій на вимогу працівника поліції зобов'язаний пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється органом /посадовою особою/ за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тому, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вказаними матеріалами справи, а ОСОБА_1 не було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз'яснень, які викладені в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан. Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Згідно положень статті 25 Кодексу України про адміністративні правопорушення оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.
Отже, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 07.09.2019 адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до статті 40? Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 25, 33-35, 40?, 130, 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 07.09.2019 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, на розрахунковий рахунок 31111149006001, отримувач коштів - ГУДКСУ у Житомирській області, код класифікації доходів бюджету - 21081300, банк отримувача - ГУК Житомирської області, МФО - 899998, код за ЄДРПОУ 37976485.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , отримувач коштів - ГУК у м. Київ/Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030106, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код за ЄДРПОУ 37993783.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Щербаченко