справа № 295/5867/19
05 листопада 2019 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., за участю секретаря Фурман О.А., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - служба у справах дітей Житомирської міської ради, -
Заявленими вимогами позивач просить суд ухвалити рішення про визначення способу його участі у вихованні спільних з відповідачем дітей. В обґрунтування позову повідомив, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми та прийнятті участі у їх вихованні адже ховає їх від батька.
Відповідач разом з представником у судовому засіданні вимог не визнали та зазначили, що перешкод ніхто позивачеві не чинить у побаченні з дітьми та прийняття участі у їх вихованні. Батько дітей працює за кордоном і часто відсутній у м. Житомирі, де поживають діти. Крім цього, в доповнення до освітленої позиці відповідача було зазначено, що відповідач агресивно поводить себе із старшою дитиною.
Представник служби у справах дітей вимог не визнала та просила суд їх відхилити за безпідставністю.
Заслухав пояснення учасників розгляду та проаналізував надані сторонами матеріали суд встановив наступні фактичні обставини справи.
Позивач є громадянином України, отримував код платника податків має зареєстроване місце проживання у АДРЕСА_1 разом з мамою, сестрою та племінницею, скарг від жителів будинку на нього не надходило (а.с.7-9,16-18).
7 серпня 2017 року шлюб між сторонами розірвано, однак місце проживання спільних дітей не вирішувалось (а.с.4).
Сторони є батьками двох дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно 2010 та 2014 року народження (а.с.5,6).
Позивач сплачує на користь відповідача аліменти на утримання згадуваних дітей і заборгованості не має (а.с.10).
Листом №2595 від 11 грудня 2018 року позивача директором центру соціальних служб для сім'ї та молоді Житомирської міської ради повідомлено, що його заява розглянута та з матір'ю дитини проведена роз'яснювальна робота щодо права обох батьків на безперешкодне спілкування з дітьми (а.с.11).
В грудні 2018 року позивач звертався до поліції з приводу неправомірних дій відповідача щодо здійснення перешкод у спілкуванні з дітьми (а.с.14-15).
В грудні 2018 року відповідач зверталась до служби у справах дітей Житомирської міської ради, якою просила визначити спосіб участі батька у вихованні дітей із застереженням, що такі зустрічі мають проходити у її присутності оскільки є підстави хвилюватись за психологічну та фізичну безпеку дітей (а.с.61).
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 23 від 6 лютого 2019 року визначено позивачу наступний порядок побачень з дітьми - кожна перша та друга субота, а також кожна друга та четверта неділя з 11 до 17 години (а.с.12).
Листом № 318/2 від 28 березня 2019 року позивачу начальником служби у справах дітей Житомирської міської ради повідомлено наступне. Заява позивача про невиконання відповідачем рішення виконавчого комітету міської ради розглянута. Відповідачу роз'яснено норми чинного законодавства щодо рівності прав та обов'язків батьків стосовно виховання дітей та проведено бесіду щодо обов'язкового виконання рішення виконавчого комітету міської ради. Крім цього, даним листом повідомлено права батька дитини звернутись до суду із позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, зокрема у разі ухилення від виконання рішення органу опіки та піклування (а.с.13).
Відповідач є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання у с. Іванківці Житомирського району Житомирської області (а.с.22,43-44).
Характеристика на спільну сторін дитину ОСОБА_3 , видана 16 липня 2019 року з навчального закладу свідчить про періодичний інтерес батька до дитини. Дівчинка сумує та ніяковіє коли дізнається про перспективу зустрічі із батьком (а.с.62).
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 32 від 16 жовтня 2019 року змінено порядок побачень позивача із дітьми, дані зустрічі у час визначений попереднім рішенням слід здійснювати у присутності матері дітей.
Судом також досліджено показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , допитаних за клопотанням сторони відповідача.
Правовідносини між сторонами врегульовані наступними положеннями законодавства України.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (ч. 1 ст. 153 Сімейного Кодексу (СК) України).
Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ч. ч. 1 - 3 ст. 157 СК України).
За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини (ч. ч. 1 - 2 ст. 158 СК України).
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини (ст. 159 СК України).
Проаналізував фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані відносини між сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
Суд вважає доводи позивача про наявність перешкод зі сторони відповідача щодо побачень із дітьми слушними та такими, які підтверджені матеріалами справи. Такі перешкоди мали місця як до визначень органом опіки та піклування порядку побачень з дітьми так і після цього. Дані висновки суд зробив на підставі наявних у справі листів органу опіки та піклування як реагування на звернення позивача по виявленим фактам ухилення. Тобто подібні дії мали місце неодноразово. Не зупинило протиправні дії відповідача і наявність рішення органу опіки та піклування щодо цього.
Показання свідків, допитаних за клопотанням відповідача, які намагались спростувати зміст таких документів, суд до уваги не приймає і вважає їх упередженими щодо позивача та не приймає до уваги при прийнятті рішення у даній справі.
За таких обставин доводи позивача про здійснення відповідачем перешкод у його спілкуванні з дітьми та прийняття участі у їх вихованні судом вважають доведеними належним чином.
Вирішуючи питання про порядок участі батька у спілкуванні з дітьми та їх вихованні суд вирішує наступне.
Позивач звертаючись із даним позовом просив суд ухвалити рішення яким спосіб його участі у вихованні з дітьми передбачити за графіком, за яким всі вихідні та канікули діти мають проводити з ним. На таку пропозицію сторона відповідача заперечувала мотивуючи це тим, що матері дитини залишиться тільки щоденний побутовий догляд за дітьми та виконання усіх життєво необхідних робіт без можливості проведення вихідних днів з ними. Батько, в свою чергу, за таким варіантом вирішення спору, буде мати можливість проводити час лише у вихідні та канікулярні дні, тобто гуляти з дітьми без можливості розділити з матір'ю дітей щоденний клопіт щодо їх догляду. Суд вважає слушними дані зауваження сторони відповідача, а запропонований позивачем варіант побачень з дітьми не раціональним. Приймаючи рішення з урахуванням усіх обставин справи, суд вважає необхідним зауважити і на рішення органу опіки та піклування з даного приводу і визначити порядок побачень батька з дітьми у запропоновані таким органом часи та дні, однак без участі матері дітей, яка станом на час розгляду справи тяжко хворіє і фізично не зможе виконати рішення такого органу про її обов'язкову присутність під час побачень дітей батьком. Суд вважає необхідним залучити працівників органу опіки та піклування до такого процесу на перший місяць побачень дітей з батьком, оскільки напружені стосунки сторін, негативно проявились на відношенні дітей до позивача.
Одночасно суд визнає безпідставним посилання відповідача про агресію позивача по відношенню до старшої дитини зі сторони позивача. Дані та голослівні твердження відповідача по відношенню до позивача не підтверджені жодними документальними даними в ході судового розгляду і були покликані, суд вважає, лише на обмеження батька у спілкуванні з дітьми та прийняття ним участі у їх вихованні. Мало того, на переконання суду, такі голослівні твердження були покладені в основу як упередженої характеристики з навчального закладу старшої дитини так і в основу висновку органу опіки та піклування щодо обов'язкової участі матері під час побачень батька з дітьми. Твердження відповідача про агресивну поведінку щодо старшої дитини жодним чином не підтверджено та мало того не обґрунтовано самим автором таких тверджень та не зазначено, чому така агресія проявляється лише до старшої дитини та відсутня до молодшої. Так само суд вважає голослівними твердження відповідача про наявність агресії щодо неї самої що мало місце у свій час адже такі твердження жодним чином також не підтверджені.
Приймаючи рішення про залучення представника органу опіки та піклування до участі батька у виховання дітей та побачень з ними, суд керується положеннями абзацом другим ч. 2 ст. 159 СК України, оскільки хвороба матері дітей та напружені стосунки між батьками вважається судом тим окремим випадком визначеним матеріальним законом.
Висновок приватного психолога наданий відповідачем на підтвердження власних позицій судом до уваги не приймається як не належний доказ, адже не є висновком експерта в розумінні положень п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України. Слід зауважити, що відповідач не була обмежена правами заявити клопотання про проведення експертизи судом на відповідній стадій судового процесу будучи забезпечена представлення власних інтересів адвокатом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) такий спосіб його участі у вихованні дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 :
--кожної першої та третьої суботи та кожної другої та четвертої неділі кожного місяця з 11 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин. Перший місяць у присутності представника служби у справах дітей Житомирської міської ради;
--забирати або заводити дітей, за домовленістю з відповідачем, до навчальних закладів кожного дня.
Повне рішення виготовлене 7 листопада 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.О. Грубіян